Позакласні заняття фізичними вправами
Для зупинки м’яча грудьми, гравець підставляє груди назустріч, а при прийомі м’яча трішки нахиляється назад.
10. Зупинка м’яча стегном.
М’яч, що опускається або летить на зустріч можна зупинити, прийнявши його на стегно. При цьому стегно повинно бути розслаблено.
Можна також зупинити м’яч, приймаючи його на носок або на підйом ступні.
11. Ведення м’яча.
Вести м’яч можна несильними ударами-поштовхами ноги: внутрішньою стороною ступні, носком, або навіть серединою підйому.
Під час ведення м’яча по прямій переважно застосовують поштовх зовнішньою стороною підйому, підйомом або носком, по кривій – внутрішньою частиною підйому.
12. Укидання м’яча із-за бокової лінії.
Правила укидання: ноги ставляться паралельно або одна нога попереду іншої. При цьому обидві ноги повинні знаходитись за лінією поля. Гравець нахиляючись назад, заводить м’яч далеко за голову, потім різко випрямляється і посилає м’яч руками уперед. Посиленню кидка сприяє рух кистей і пальців.
13. Фінти (обманні рухи) – цікаві, одночасно найбільш складні прийоми. У футболі використовують безліч фінтів, але далеко не всі з них вдаються навіть досвідченим футболістам.
Найбільш часто застосовується у грі фінт «удаваний замах». Суть його у тім, що гравець, який володіє м’ячем, робить сильних замах, начебто для удару. Коли захисник кидається на перехват м’яча і втрачає рівновагу, володіючий м’ячем гравець несподівано затримує рух і замість удару проштовхує або веде м’яч у потрібному йому напрямку.
Кожен фінт складається з двох частин: удаваного руху і справжнього, з відводом м’яча в потрібному напрямку. Перший рух необхідно виконати так кваліфіковано, щоб суперник повірив у нього, а другий виконати якомога швидше, щоб захисник не встиг зреагувати на нього.
Фінти використовують для того, щоб обвести суперника. Захисник в свою чергу націлений на те, щоб відібрати м’яч у нападаючого. Одним з найбільш ефективних способів відібрати м’яч у суперника є підкат (рис. 15).
14. Жонглювання м’яча.
Техніка гри воротаря
1. Ловіння м’яча, що котиться по землі назустріч (рис. 16). Для виконання цього прийому необхідно з’єднати ноги, нахилитись, випрямити руки назустріч м’ячу, підібрати його і підтягнути до живота.
2. Ловіння м’яча, що летить на лінії грудей або опускається зверху (рис. 17). Воротар протягує руки назустріч м’ячу долонями догори. В момент торкання м’яча рук, необхідно негайно підтягнути його до живота.
3. Ловіння м’яча, що летить вище голови (рис. 18). Якщо м’яч летить вище голови (під перекладину), а суперників близько немає, потрібно підставити долоні, погасити його швидкість і потім прижати м’яч до живота або грудей.
4. Відбивання м’яча кулаком витягнутої руки (рис. 19). Якщо м’яч опускається в межах воротарського майданчику, а суперник і захисник готуються прийняти його на голову, та воротар повинен вибігти з воріт і кулаком витягнутої руки відбити м’яч в сторону.5. Ловіння м’яча кидком в сторону м’яча (рис. 20). Цей прийом ловіння м’яча застосовується тоді, коли м’яч летить далеко від воротаря на середній висоті, воротар трішки розвертаються в сторону м’яча і відштовхнувшись ближчою до м’яча ногою робить кидок в сторону м’яча. Спіймавши м’яч, воротар приземляється гомілкою, потім стегном, тазом і боковою частиною тулуба.