Методика розвитку спеціальної витривалості у спортсменів - хлопців

Таким чином, отримані дані показують, що відмінності в системі планування навантаження визначають істотний вплив на динаміку розвитку рухових здібностей, так, швидкісно-силова спрямованість тренувального процесу значніше впливає на розвиток спеціальної витривалості, при цьому темп зміни ряду ознак стосовно раундів особливо високий в другому і в третьому (сумарний тоннаж, коефіцієнт витривалості, сила удару на 1 кг ваги спортсмена).

Стосовно другого експерименту з акцентом на швидкісний варіант навантаження наголошується більш високий темп приросту показників по раундах тільки відносно першого раунду, для них же характерний і більше збільшення сили удару, хоча достовірний рівень наголошується в двох випадках з чотирьох (сила лівого прямого і правого бічного).

Одночасно показані ознаки указують на те, що частіше вони пов'язані з індивідуальними особливостями боксерів.

Висновок

Таким чином, отримані дані показують, що відмінності в системі планування навантаження визначають істотний вплив на динаміку розвитку спеціальної витривалості. Результати дослідження підтвердили і той факт, що основними засобами розвитку є спеціально-підготовчі вправи. Витривалість розвивається лише в тих випадках, коли в процесі занять долається втома. Внаслідок цього, організм адаптується до функціональних зрушень, що зовні виражаються в покращенні витривалості.

При вихованні витривалості фізичні навантаження слід ретельно і чітко дозувати, регулюючи їх інтенсивність, тривалість, кількість повторень, характер і тривалість відпочинку. Аналізуючи результати проведених в ході роботи експериментів, з’ясувалося, що реакція боксерів з різними типологічними особливостями на навантаження неоднакова і залежить від багатьох факторів, зокрема: особистісно-психологічного (в діяльності проявляється через такі якості як витримка, терпіння, цілеспрямованість), біоенергетичного (визначається енергоресурсом організму та функціональними системами організму), фактор функціональної економності (визначається вмінням раціонально розподілити сили в процесі роботи).

Можливість проявляти витривалість у будь-якій руховій діяльності визначається всією сукупністю вищезазначених факторів. Проте ступінь їх участі і співвідношення залежить від специфічних особливостей і умов, у яких здійснюється той чи інший вид рухової діяльності.

Список використаних джерел

1.Абдель Фатах Мабрук Хедр. Дослідження методів вдосконалення витривалості у юних боксерів 14-*15 років: Автореферат дисертації кандидата педагогічних наук. – М., 1979. – 18 з.2.Богуславській В. Г. Методика зв'язаного розвитку спеціальної витривалості і технічного вдосконалення юних боксерів: Автореферат дисертації кандидата педагогічних наук. – Київ, 1989. – 21 з.

3.Бутенко Б, Н., Худадов Н. А., Мамчупп Н. А., Гильдін Л. З., Огуренков В. Н. Фізична підготовка юних боксерів// Бокс: Щорічник. – М., 1964. – з. 77-93.

4.Бутенко Б. Н. Спеціалізована підготовка боксера. – М.: Фізкультура і спорт, 1967. – 69 з.

5.Бутенко Б. Н. Калмыков В. Розвиток спеціальної витривалості боксера// Бокс: Щорічник. – М., 1970 – з. 56-65.

6.Верхошанський Ю. В. Основи спеціальної фізичної підготовки спортсменів. – М.: Фізкультура і спорт, 1988. – 330 з.

7.Винограду М. Н. Фізіологія трудових процесів. – 2-е видання. – М.: Медицина, 1966. – з. 228-238

8.Вовків Н. И. Біохімічні основи витривалості спортсмена// Теорія і практика фізичної культури. – 1967. - №3 – з. 15-21

9.Гандельсман А. б., Смирнов Д. М. Фізичне виховання дітей шкільного віку. – М.: Фізкультура і спорт, 1966. – 188 з.

10.Гандельсман А. Б. Умови досягнення високої працездатності на дистанції// Теорія і практика фізичної культури. – 1964. - №4. – з. 15-19.