Бюджетний дефіцит

Місцеві ради можуть диференціювати і затверджувати ставки (виходячи із середніх ставок) податку залежно від місцезнаходжен¬ня земельної ділянки на території населеного пункту та її функціо¬нального використання.

З 1 липня 1997 року ставки податку на землю було підвищено в 1,81 раза проти ставок, передбачених Законом «Про плату за землю».

Джерела і порядок сплати земельного податку. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щорічно за ста¬ном на 1 січня і до 1 лютого надають відповідні дані податковій ад¬міністрації. Податок нараховується з дня виникнення права власнос¬ті або права користування.

Щодо знов уведених земельних ділянок розрахунки податку здійснюються протягом місяця з дня виникнення права власності або користування ділянкою.

Якщо земельна ділянка, що на ній розміщено будівлю, перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб, земельний податок нарахову¬ється кожному з них, пропорційно до його частки власності на будівлю.

Плата за землю надходить на рахунок місцевих бюджетів. Стру¬ктурно-логічну схему податку на землю зображено на рис. 1.

Розмір, умови і терміни внесення орендної плати за землю вста¬новлюються за згодою учасників договору оренди - орендодавця (власника) та орендаря.

Суб'єкти господарської діяльності сплачують земельний податок за рахунок їхнього прибутку. Одночасно земельний податок вклю¬чається до складу валових витрат. Отже, він зменшує суму оподат¬кованого прибутку, а відтак і податку на прибуток. Крім того, для підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогос¬подарської продукції, сума нарахованого податку на прибуток змен¬шується на суму податку на землю, що використовується в сільсько¬господарському обороті.

За несвоєчасну сплату земельного податку стягується пеня в розмірі 0,3% суми заборгованості за кожний день несплати. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається в дого¬ворі оренди: однак вона не повинна перевищувати розміру пені за несвоєчасну сплату податку на землю.

Кошти, що надходять від стягнення податку, спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання ав¬томобільних шляхів загального користування, проведення природо¬охоронних заходів на водоймищах. Податок зараховується в бю¬джети місцевого самоврядування. Структурно-логічну схему подат¬ку на транспортні засоби зображено на рис. 3.

Порядок обчислення і сплати податку на транспортні засоби регу¬люється Законом України «Про податок із власників транспортних за¬собів та інших самохідних машин і механізмів» від 18 лютого 1997 p.

Платниками податку є підприємства, організації, установи (юри¬дичні особи) - власники транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Згідно із законодавством об'єктами оподаткування є автомобілі (легкові, вантажні, спеціального призначення); колісні трактори; мото¬цикли, яхти, судна парусні, човни моторні і катери. Не оподатковують¬ся: трактори на гусеничному ходу; машини та механізми для сільсько¬господарських робіт; автомобілі швидкої допомоги та пожежні;

транспортні засоби (підйомні й самохідні), що використовуються на за¬водах, складах, у портах для перевезення вантажів на короткі відстані.

Ставки податку визначено в розрахунку на рік: зі 100 см3 об'єму двигуна, з 1 кВт потужності двигуна, з 1 см довжини транспортного засобу. Усі ставки податку встановлені в ЕКЮ (з 1 січня 1999 року в ЄВРО) за видами транспортних засобів і диференційовані залежно від потужності двигуна, виду транспортного засобу, його призначення й використання.Обчислення податку здійснюється на підставі даних про кіль¬кість транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року. Якщо транспортні засоби отримані у другому півріччі, то податок сплачується в половинному розмірі.