Бюджетний дефіцит

Світовий досвід вказує чотири основні способи вирішення проблеми бюджетного дефіциту:

скорочення бюджетних витрат;

пошук джерел додаткових доходів;

випуск (емісія) незабезпечених грошей з метою використання для фінансування державних витрат;

позика грошей у банків, господарських організацій, громадян, інших держав, іноземних та міжнародних фінансових організацій.Бюджетний дефіцит в Україні - це вимушений дефіцит. У нашій країні рівень оподаткування настільки високий, що далі підвищувати його практично неможливо. Недостатність доходів державного бюджету головним чином зумовлюється недостатнім обсягом доходів підприємств і громадян. А відтак бюджетний дефіцит походить не з фінансової політики держави у сфері доходів, а з дефіциту фінансових ресурсів у нашому суспільстві.

При виникненні бюджетного дефіциту уряд повинен або додатково друкувати гроші, або позичати в населення. Нагромаджені позичкові суми називаються державним боргом. Більша його частина знаходиться в короткотривалих цінних паперах (векселях державної скарбниці).

Уряди часто ідуть на позику грошей, хоча це веде до зростання державного боргу. Державний борг являє собою суму заборгованості держави власникам його цінних паперів, національним і міжнародним фінансовим організаціям, а також іншим державам - кредиторам. Більшість країн світу нині мають великі державні борги. Так, наприклад, дефіцит державного бюджету США починаючи з 1981 р. щорічно перевищував 100 млрд. дол., а в деякі роки - 200 млрд. дол..

2. Суть і структура фінансів

Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Во¬ни формують його життєздатність, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним під¬приємством та державою в цілому завдань і цілей. Щодня ми всту¬паємо у безліч різноманітних відносин, важливе місце серед яких займають фінанси. Уже давно фінансова діяльність перестала бути привілеєм професіоналів, хоча вони і не втратили своєї провідної ролі у суспільстві.

Термін "фінанси" з'явився у XIII столітті. Він походить від середньовічного латинського терміна “finansia”, що означає обов'язкову сплату грошей. Ця сплата пов'язувалася з переда¬чею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та на інші втрати державною змісту. Так тривало майже до початку XVIII століття. Під фінансами розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого державного утво¬рення нижчого рівня.

Виникнення та розвиток фінансів зумовлювалися зростан¬ням продуктивних сил у суспільстві, насамперед товарно-грошових відносин як необхідної форми економічного життя для досягнення певного рівня суспільного добробуту. Своїй досконалості й завершеності фінанси зобов'язані також появою та прогресом різних видів державних утворень. Тому є підстави стверджувати, що фінанси - це продукт розвитку товарно-грошових відносин і держави. Фінанси можуть успішно функ¬ціонувати, активно сприяти економічному та соціальному прогресу лише за активного втручання у ці процеси держави.

Фінансам належить провідна роль в економічній системі. Це зумовлено тим, що їх функціонування визначає кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи проце¬су, а також кінцеві результати діяльності.

Обов'язковою ознакою участі фінансів у економічному житті держави, підприємця чи громадянина є гроші. Без використання грошей у процесах виробництва, у здійсненні державою своїх функцій, задоволенні населенням своїх життєвих потреб не існували б і фінанси. Усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження, тобто оцінку в грошовій формі. Економічне життя держави постійно вимагає створення грошових фондів для задоволен¬ня різноманітних потреб. Обсяг цих фондів кількісно та якіс¬но характеризує масштаби діяльності й фінансові можливості країни, господарської структури, громадянина. Ці фонди, власне, і є фінансами.

Отже, фінанси слід розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фі¬нансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяль¬ності, надання різноманітних послуг населенню з боку держа¬ви. забезпечення виконання державою її функцій. У кінцевому підсумку метою функціонування фінансів є досягнення висо¬кого рівня добробуту як держави, так і окремого громадянина.