Бюджетний дефіцит
Фінанси є однією з найбільш важливих і складних еко¬номічних категорій. Вони мають як видиму, так і приховану форму прояву. Видима сторона фінансів проявляється у грошо¬вих потоках, які рухаються між суб'єктами фінансових відносин. Ці потоки - їх характер і форми, спрямованість і обсяги - ви¬ступають предметом практичної фінансової діяльності. Прихова¬на сторона фінансів пов'язана з тим, що відображають ті чи інші грошові потоки, а саме - рух вартості створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту, тобто обмінні й розподільні відносини. Від налагодженості цих відносин залежить ефектив¬ність економічної системи і розвиток суспільства. Ці відносини характеризують внутрішню сутність фінансів і є предметом фі¬нансової науки.
Фінанси - сукупність економічних відносин, пов'яза¬них з обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості валового внутрішнього продукту (ВВП), а в певних умовах і національного багатства.Функціонування фінансів пов'язано з такими поняттями як фінан¬сові відносини, фінансова діяльність, гроші (мал. 1).
Мал. 1. Організаційні засади функціонування фінансів
Вихідні фінансові категорії - доходи і видатки. Доходи одного з суб'єктів завжди є видатками іншого.
Характерні ознаки фінансів:
обмінно-розподільний характер;
рух вартості від одного суб'єкта до іншого;
грошова форма відносин;
формування доходів і здійснення видатків;
еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподі¬лу і нееквівалентний перерозподілу.
Основними у фінансах є відносини розподілу і перерозподілу. Відносини обміну в прямій формі складаються між юридичними і фізичними особами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг. Ра¬зом з тим у відносинах розподілу можна помітити елементи обміну, а у відносинах обміну - ознаки розподілу. Наприклад, податки мож¬на розглядати і як метод перерозподілу доходів юридичних та фі¬зичних осіб, і як плату суспільства державі за виконання нею уста¬новлених функцій і надання відповідних послуг: скільки заплатили, стільки й отримали. У будь-яких відносинах обміну можливі елементи перерозподілу доходів, оскільки ціни, як правило, відхиляються від ре¬альної вартості товарів та послуг; Слід пам'ятати, що в чистому вигляді обмін та розподіл і перерозподіл - це тільки наукові абстракції. У ре¬альному житті все набагато складніше і провести чітке розмежування відносин досить важко, по-перше, і навряд чи доцільно, по-друге.
Фінанси є життєво важливою системою в економіці та суспіль¬стві в цілому. Налагоджені фінансові відносини виступають запору¬кою нормальної життєдіяльності.
Сутність кожної економічної категорії детально розкриває¬ться в її функціях, які характеризують суспільне призначення даної категорії.
Фінанси виконують дві функції:
розподільну;
контрольну.
Суть розподільної функції полягає в тому, що фінанси виступа¬ють інструментом розподілу і перерозподілу ВВП. Причому вони є основним розподільним інструментом. Крім них, хоч і в значно об¬межених рамках, насамперед у сфері перерозподілу, цю функцію можуть виконувати ціни. Причому перерозподіл відбувається внас¬лідок так званого перекосу цін, коли на товари і послуги одних га¬лузей вони вищі від вартості, а на інші товари і послуги - нижчі. Тобто перерозподіл за допомогою цін відбувається не тому, що ці¬нам цілеспрямовано властива така функція, а навпаки, тому, що в певних випадках вони неточно і неповно виконують функцію вимі¬ру вартості. На відміну від цін фінанси насамперед призначені для здійснення розподілу вартості ВВП.