Шпори фінанси ХНУ

Разом з тим принцип вибору між грошима і іншими формами зберігання багатств не одержав в теорії касових залишків послідовного вираження. З допомогою ряду спрощень аналіз зрештою переводився на рейки традиційної кількісної теорії з її ключовим висновком про наявність жорстокого причинного зв’язку між кількістю грошей і загальним рівнем цін. Це виразилось у формулі “кемріджського рівняння” (формула Пігу):

M = r R P,

де М ¾ кількість грошових одиниць;

R ¾ загальна величина виробництва в фізичному виразі за одиницю часу;

Р ¾ ціна виробленої продукції;

r ¾ частина RP, яку люди мають бажання зберігати в вигляді грошей.При постійності r і Р виникає обернено пропорційний зв’язок між вартістю (купівельною силою) грошової одиниці і величиною наявних у господарстві касових залишків. Саме в цьому і полягає основний висновок кількісної теорії.

В умовах державно-монополістичного капіталізму саме у регулюванні грошової маси вбачали спосіб впливу на рівень товарних цін і на стан господарської активності. Методи цього впливу першим запропонував Дж.Кейнс, який підкреслював необхідність поєднання кількісної теорії грошей із теорією кон’юнктури.

12.Кейнсіанський підхід до попиту на гроші.

Д.М.Кейнс відкинув класичну кількісну теорію попиту на гроші. В його власній теорії головну роль грає поняття норми відсотка. Кейнс розглядав гроші як один із типів багатства і стверджував, що та частина портфелів активів, яку господарські агенти бажають зберегти в формі грошей, залежить від того наскільки висока цінність властивості ліквідності. Казати, що люди віддають перевагу відносно діквідному портфелю - те ж саме, що казати про відносно великий попит на грошй з їх сторони. Саме з цієї причии Кейнс назвав свою теорію попиту на гроші теорією переваги ліквідності.

Кейнс вважав, що три причини примушують людей зберігати принаймні частину багатства у формі ліквідних грошових активів (таких як готівка, поточні рахунки до запитання), а не менш ліквідних , але тих, що приносять доход ( як облігації):

1) транзакційий мотив - люди зберігають деяку частину своїх активів у формі грошей для використання їх як засобу платежу.

2) мотив обережності або застережний мотив - зберігання частини портфеля активів у формі грошей може зумовлюватися бажанням забезпечити в майбутньому можливість розпоряджатися певною частиною своїх ресурсів у формі готівки. Кейнс вважав, що кількість грошей, необхідних індивіду для здійснення угод купівлі - продажу і відкладена (виходячи з мотиву обережності) приблизно пропорційна його доходу.

3) спекулятивний мотив - виникає від бажання уникнути втрат капіталу, що зумовлені зберіганням активів у формі облігацій Цей мотив формує зв"язок між величиною попиту на гроші і нормою позичкового процента.

Попит на реальні залишки можна відповідно записати так:

L = kY - hi, k, h 0,

де k, h показують чутливість величини попиту на реальні залишки до зміни рівня доходу і відсоткової ставки.

Чим вищий рівень доходу, тим вищий попит на реальні залишки

Сучасна кейнсіанська теорія попиту на гроші.