Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність субєкта підприємництва

ПДВ є непрямим податком, а саме одним із видів універсальних акцизів. ПДВ був запроваджений в Україні в 1992 році, і разом з акцизним збором замінив податок з обороту і податок з продажів. ПДВ має високу ефективність із фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи та послуги, забезпечує надійність і стабільність бюджетних надходжень. Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та своєчасністю сплати останнього. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб”єктами підприємницької діяльності. Крім того, відсутнім є кумулятивний ефект в ціноутворенні, коли податок нараховується на податок. Недоліком ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та на регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення, а також відволікання обігових коштів підприємств. Об”єктом оподаткування ПДВ є додана вартість. Додана вартість є часткою повної вартості товару чи послуги, це та її частина, яка створюється саме на цьому етапі виробництва. Обчислити її обсяг можна двома методами: перший- від повної вартості відрахувати вартість сировини, матеріалів та послуг виробничого характеру; другий- скласти величини заробітної плати, прибутку, непрямих податків і амортизації. Оподаткування доданої вартості створює умови для рівномірного включення податку в ціни товарів та послуг на всіх етапах їх виробництва і реалізації.

Платниками є як юридичні особи (резиденти та нерезиденти, суб”єкти підприємницької діяльності та несуб”єкти підприємницької діяльності), так і фізичні особи (суб”єкти підприємницької діяльності та особи, що не є суб”єктами підприємницької діяльності, якщо вони ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню).

Особа є платником ПДВ, якщо обсяг здійснюваних нею оподатковуваних операцій з продажу товарів, робіт, послуг досягнув протягом будь-якого періоду за останні 12 календарних місяців 3600 неоподатковуваних мінімумів. Це положення не розповсюджується на осіб, які здійснюють торгівлю за готівкові кошти.

Особа зобов”язана зареєструватись як платник ПДВ в податкових органах за своїм місцезнаходженням. Реєстраційна заява має бути подана не пізніше 20 календарного дня, що настає за останнім днем 12-місячного періоду, в якому був досягнутий зазначений обсяг оподатковуваних операцій.

Особи, які мають намір здійснювати торгівлю за готівку, зобов”язані подати реєстраційну заяву не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку здійснення підприємницької діяльності. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ видається платнику протягом 10 робочих днів після отримання заяви.

Виключені з числа платників фізичні особи, що здійснюють торгівлю за готівку на умовах сплати ринкового збору; юридичні особи, які вибрали ставку 10%, та фізичні особи, що сплачують єдиний податок суб”єктів малого підприємництва.

Основна ставка по ПДВ становить 20%. Крім того існує нульова ставка по ПДВ. Нульова ставка передбачає відшкодування з бюджету від”ємної різниці між сумою податкового зобов”язання та сумою податкового кредиту. Введення нульової ставки передбачає створення пільгових умов для деяких видів товарів. Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з: 1)продажу товарів, робіт, послуг, що були експортовані платником податку за межі митної території України; 2)продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах); 3)продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва іншим платникам податку, за винятком підакцизних товарів, посередницької та рекламної діяльності, грального бізнесу, підприємствами, що засновані Українським товариством глухих та майно яких є їх повною власністю, та інших.

До об”єктів оподаткування ПДВ відносять операції платників з: 1)продажу товарів, робіт, послуг на митній території України; 2)ввезення товарів на митну територію України та отримання робіт або послуг, що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України; 3)вивезення товарів за межі митної території України та надання послуг, виконання робіт для їх споживання за межами митної території України.Не є об”єктом оподаткування операції з: 1)випуску, розміщення та продажу за кошти певних видів цінних паперів, обміну цінних паперів на інші цінні папери; депозитарної, реєстраторської та клірингової діяльності з цінних паперів; 2)надання послуг із страхування і перестрахування, соціального і пенсійного страхування; 3)обігу валютних цінностей тощо; 4)надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства тощо; 5)виплати заробітної плати, інші грошові виплати, виплати дивідендів; 6)передачі основних фондів як внеску до статутних фондів юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх корпоративні права; 7)передачі майна в оренду і його повернення після закінчення терміну договору оренди, сплати орендних платежів відповідно до договорів фінансової оренди; 8)оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних та дослідницько-конструкторських робіт, що здійснюються за рахунок Державного бюджету України, та інші.