Іспит з курсу Теорія грошей
57. Факторинг: суть, види, розвиток в Україні
Факторинг - банківська послуга, яка виникла в банківській практиці в 50-ті роки XX ст. Він являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу (без права зворотної вимоги до клієнта). Як правило, банк купує дебіторські рахунки, пов'язані з постачанням товарів або наданням послуг.
Факторингова послуга оформляється укладанням між банком і клієнтом спеціального договору. При цьому функціями банку є не тільки стягнення боргів, а й обслуговування боргу: аналіз платоспроможності боржників, інкасування, залікові операції, прийняття на себе ризику несплати тощо. Клієнт, що продав дебіторські рахунки, одержує, від банку гроші (готівка, переказ, оплата чека тощо) у розмірі 80-90% суми рахунків. Залишені 10-20% суми банк тимчасово стягує у вигляді компенсації ризику до погашення всієї купленої дебіторської заборгованості. Після повернення боргу банк повертає стягнену суму клієнту.За факторні послуги банк стягує з клієнта плату, яка включає комісію за послуги з обслуговування боргу і позичковий процент. Комісія нараховується від усієї суми куплених у клієнта дебіторських рахунків, а позичковий процент - від суми наданого клієнту авансу. У зв'язку зі швидким обігом дебіторських рахунків і викликаною цим нетривалістю строку користування авансом (позичкою) дохід банку від позичкового процента менший, ніж комісійні платежі.
58. Житлове іпотечне кредитування, поняття іпотечних цінних паперів.
Житловий іпотечний кредит - це кошти, надані банком клієнту в борг на придбання житла. За користування наданим кредитом клієнт повинен заплатити банку відсотки, а також щомісяця робити повернення позикових коштів, і робити це в терміни, установлені кредитним договором. Придбане за рахунок кредиту житло буде знаходитися в заставі (іпотеці) у банку до повного погашення іпотечного кредиту клієнтом. Іпотечний кредит звичайно, видається на тривалий термін, до 10-15 років.
На відміну від інших видів кредитування, житловий іпотечний кредит може бути наданий тільки для придбання житла, при цьому основним забезпеченням по ньому є застава (іпотека) житла, що купується.
Купуючи житло в кредит, Ви дістаєте можливість жити у своїй власній новій квартирі вже сьогодні, а розплачуватися за неї поступово протягом декількох років. Особливо це вигідно тим громадянам, котрі орендують квартири для проживання: краще платити гроші (часто таку ж суму) за свою квартиру, ніж віддавати їх орендодавцеві.
Іпотечні цінні папери – боргові цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які засвідчують право власників у межах одного випуску (щодо емітента) на отримання від емітента належних їм коштів у встановлений строк;
іпотечний актив – право вимоги емітента за забезпеченим іпотекою грошовим зобов’язанням боржника разом з відповідними правами емітента за іпотечним договором та договором про збереження реальної вартості такого зобов’язання (за наявності);
іпотечне покриття – іпотечні активи, доходи від іпотечного покриття, а для структурованих іпотечних облігацій - також нерухоме майно, на яке звертається стягнення за одним з іпотечних активів у складі іпотечного покриття;
Можуть випускатися такі види іпотечних цінних паперів:
іпотечні сертифікати (сертифікати з фіксованою дохідністю та сертифікати участі);
іпотечні облігації (звичайні іпотечні облігації та структуровані іпотечні облігації).
59. Суть, види та значення державного кредиту.Держава для фінансування своїх потреб може мобілізовувати фінансові ресурси у формі державного кредиту. У цьому разі вона є позичальником, а населення і підприємницькі структури, тобто фізичні і юридичні особи, – кредитодавцями. Державний кредит має строк повернення і ціну в формі процента. Державний кредит буває внутрішнім і зовнішнім. У сфері міжнародних економічних відносин держава виступає в ролі як кредитора, так і позичальника.Державний кредит відрізняється від банківського. Він, як правило, використовується для покриття дефіциту державного бюджету, і джерелом його повернення та сплати процентів є доходи бюджету, а не прибутки від вигідних обсягів кредиту.За своєю економічною сутністю державний кредит – це форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продук¬ту. Його джерелом є вільні кошти населення, підприємств і організацій. Використання державного кредиту є цілком вип¬равданою формою мобілізації коштів у розпорядження держа¬ви. Їхня доцільність при покритті дефіциту бюджету зумовле¬на тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища держави, ніж покриття дефіциту за до¬помогою грошової емісії.Існування державного кредиту призводить до появи дер¬жавного боргу. Сума його складається з усіх випущених і не¬погашених боргових зобов'язань держави як внутрішніх, так і зовнішніх, включаючи гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам, місцевим органам влади, держав¬ним підприємствам.Внутрішній державний кредит може мати товарну і гро¬шову форму. Товарну форму використовують при розлад¬нанні грошової системи. В цей період державний кредит виступає, як правило, в грошовій формі, а саме: державні позики, вклади населення в ощадних банках, використання державного кредитного фонду, грошові лотереї.Найпоширенішою формою державного кредиту є пози¬ки. За допомогою їх мобілізуються тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб для фінансування потреб держа¬ви. Держава випускає і розповсюджує цінні папери, як пра¬вило, облігації. Вони мають номінальну вартість, за якою продаються і гасяться. Виходячи з номінальної вартості об¬лігацій, виплачуються проценти.Державні позики можуть випускатися центральним уря¬дом і місцевими органами і розповсюджуватись тільки се¬ред населення або тільки серед юридичних осіб. Залежно від способу виплати доходу позики поділяють на процентні, виграшні, процентно-виграшні, безпроцентні, безпрограшні.За виграшними позиками власники облігацій одержують твердий доход у формі процента від номінальної вартості облігації. При виграшних позиках весь доход власники об¬лігацій одержують у формі виграшу. Доход виплачується не за всіма облігаціями, а лише за тими, на які випав виграш. Безпрограшні позики випускаються з умовою, що протягом строку дії позики виграшними будуть всі облігації. Безпро¬центні займи не передбачають виплату доходу, але гаранту¬ють одержання товару, на який не задовольняється попит на ринку. Вартість кожної випущеної облігації дорівнює ціні товару (легкового автомобіля, телевізора, холодильника тощо).Місцеві органи влади можуть проводити цільові позики на будівництво доріг або інші заходи, в яких зацікавлене населення цього регіону. За строками погашення позики поділяють на коротко - (до 5 років) і довгострокові (понад З років).За методами розміщення розрізняють позики добровільні та примусові. Облігації добровільних позик вільно прода¬ються і купуються банківськими установами. Державні по¬зики можуть бути облігаційними і безоблігаційними. Безоблігаційні позики оформляються підписними зобов'язан¬нями.Другою формою державного кредиту є передавання ощад¬ними установами частини або всієї суми коштів населення, які розміщені в ощадному банку чи в інших ощадних уста¬новах держави, для покриття своїх витрат. Таке передаван¬ня може здійснюватися шляхом випуску білетів державної скарбниці, сертифікатів або оформлення безоблігаційних позик.