Іспит з курсу Теорія грошей

42. Побудова та розвиток НБУ.

НБУ утворено в 1991 р. зг з З-ном України “Про банки та банк. дія-ть”, як емісійний центр, який відповідає за збереження монетарної стабільності. Правовий статус визначен Конституцією України, де надано право законодавчої ініціативи у Верховній Раді. НБУ – особливий центральний орган держ. управління, основними функціями якого є забезпечення стабільності нац. гр. одиниці – гривні. НБУ забезпечує стабільність цінової та банк. с-ми. Структура: центральний апарат, територіальні управління в обл і Кримський автономн. Республіці, розрах палати, Банкнотно-монетн. двір, Держ. скарбниця, Центральне сховище гр., спеціальні під-ва, необхідні для дія-ті банку. Існує дворівнева с-ма управління ЦБ: 1) Рада НБУ (15 осіб,комбанків. В депоз. зобов’язаннях домінуючим є депозит до запитання в нац та інвалюті (62,4%). Вони зросли після введення грн., що свідчить про довіру нац. гр. Активи комбанків зростають за рах. кредитних операцій (короткострокові), наданих промисловості і торгівлі, під-вам, зростає кредити на інвестиційну дія-ть. Поступово суб’єктами кредитування стали госп. колективної форми власності, приватні, міжнародні, держ під-ва та юр. особи. Важливий розвиток кред. населення, перевага кред. на поточні потреби. Розвиток кр. послуг банків: овердрафт (фіз та юр. особи), операції РЕПО, за векселями, за факторинговими та експортно-імпортними операціями. Але існує велика кількість прострочених, пролонгованих і сумнівних кр. Це пов’язано з наявністю ризиків щодо повернення кр., інфляція очікувань, відсутність механізму захисту інтересів банків. Інвестиційні операції – важливий вид активних операцій банків, при прискоренні приватизації очікується пожвавлення банк. дія-ті на ринку ЦП. Успіх банку визначається його фін. результатами, співвідношенням доходів і витрат. Найточніший показник фін. результату є показник відношення чистого прибутку до акціонерного капіталу (ROE). Рекордним цей показник був в 1994 р, коли в Україні була гіперінфляція. Причина цієї ситуації є зміна чистого прибутку і сплаченого статутного фонду. Велика проблема у комбанків України є недостатність капіталу, неякісна структура активів. З цього виникає проблеми в банках, НБУ переводить їх на режим фін. оздоровлення, половина знаходиться у стадії ліквідації. За 1992-1999 ліквідовано 69 банків, 16 у 1998 . Знизилася ліквідність і платоспроможність банків, фін. стан та активи. Для успішної дія-ті банку велике значення має їх стабільність, здатність банку відповідати за свої зобов’язання, забезпечувати прибутковість. Стабільність можлива при підтриманні системи ек. параметрів, що встановлює ЦБ. Банк. система України за 10 років перейшла до нового шляху розвитку.

43. Операції рефінансування як інструмент підтримання НБУ ліквідності банківської системи

НБУ здійснює такі способи рефінансування (кредитування) комерційних банків:

1.Постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кредитів овернайт (overnight) – кредит на одну ніч, який надається центральними банками під найвищу процентну ставку на грошовому ринку на завершення міжбанківських розрахунків. Водночас банки можуть розмістити свої надлишкові резерви у центральному банку на нічні депозити під найменшу процентну ставку грошового ринку.

2.Кредити рефінансування строком до 14 днів та до 365 днів.

3.Операції прямого РЕПО (кредитна операція, яка складається з купівлі НБ цінних паперів у ком банку з подальшим зобов’язанням ком банку викупити ці папери за обумовленою ціною на обумовлену дату). Операція РЕПО складається з 2 частин. У першій частині ком банк продає цінні папери центральному банку. Водночас ком банк бере на себе зобов’язання викупити цінні папери у визначений термін або на вимогу другої сторони. Це зобов’язання на зворотну купівлю відповідає зобов’язанню на зворотний продаж, що його бере на себе НБУ. Слід додати,, що зворотна купівля цінних паперів здійснюється за ціною, яка відрізняється від ціни первісного продажу. Різниця між цінами і є тим процентним доходом, який має отримати НБУ, що є покупцем цінних паперів у першій частині операції РЕПО.

44. Поняття фірмових кредитів та механізм здійснення комерційного кредиту Міжгосподарський кредит

- це кредит, який існує між функціонуючими суб'єктами господарювання. Його видами є комерційний кредит, дебіторсько-кредиторська заборгованість, аванси покупців, тимчасова фінансова допомога, лізинг. Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, що надається продавцями покупцям у вигляді відстрочування платежу за продані товари, надані послуги. Об’єктом комерц кредиту є товарний капітал, а його суб’єктами – агенти товарної угоди (контракту): продавець – як кредитор, а покупець – як позичальник. Також він широко використовується у взаємовідносинах підприємств-суміжників, наприклад. Призначення ком кред – прискорення реалізації товарів і послуг, а також одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового процента, який включену в ціну проданих товарів.Як правило, ком кредит є короткостроковим, бо обслуговує тільки процес реалізації товарів, стимулюючи і прискорюючи їх збут і зменшуючи час перебування авансованого капіталу в товарній формі. Терміни та розмір його залежать від ряду факторів: ступеня дефіцитності товару на ринку, фінансового стану контрагентів, наявності довіри продавця до покупця, розвитку ринку кредитів тощо. Передача товару в кредит може оформлятись або не оформлятись векселем. Валюта векселя як цінного паперу складається з ціни товару і позичкового процента за період користування кредитом, ставка якого визначається існуючою нормою процента на ринку позичкових капіталів, але, як правило, дещо нижча від ринкової. Адже при наданні комерційного кредиту мають на меті не отримання прибутку, а реалізацію товару. Формалізуючи відносини між боржником і кредитором, вексель є певною гарантією погашення боргу та може бути підставою для кредитування кредитора банком. За допомогою індосаменту векселедержатель може розрахуватись векселем зі своїм контрагентом. У разі несвоєчасного платежу за векселем або відмови боржника від платежу векселедержатель має право на протест векселя.