Економічна ситуація в Україні
В рамках фіскального законодавства діяльність фірм по¬вністю незалежна. Держава визначає лише загальні умови діяльності компанії через законодавство, грошову і кредит¬ну політику, валютний контроль, оподаткування, правила техніки безпеки, норми щодо захисту навколишнього середо¬вища, стандарти і т, п.
Велика роль держави у вироблені політики експорту, яка в значній мірі визначає розвиток Фінляндії.
У практиці державного регулювання країн Північної Єв¬ропи заслуговує уваги механізм регулювання природоохорон¬ної діяльності, який найбільш відпрацьований у Данії. Ін¬вестиції на охорону навколишнього середовища в цій країні складають близько 7,5% сукупних державних інвестицій, що дозволило країні здійснити за останнє десятиріччя набли¬ження до еталона екологічної цивілізованої держави'. Дер¬жавна політика Данії спрямована на сприяння розвитку еко¬логічно чистих виробництв, розробку безвідходних техноло¬гій, технологій утилізації відходів виробництв і побуту, ви¬робництва устаткування для охорони навколишнього середо¬вища.
Моделі державного регулювання становлення і розвитку ринкового господарства в нових індустріальних країнах.
Особливістю розвитку нових індустріальних країн, до яких належить ряд країн Латинської Америки (Аргентина, Мексика, Бразилія, Колумбія, Чілі), країни Південно-Схід¬ної Азії (Південна Корея, Гонконг, Малайзія, Таїланд, Фі-ліпіни, Індія, Пакистан, Сингаііур, Тайвань) є глибо¬кі внутрішні перетворення, зміцнення демократії, струк¬турна перебудова економіки. Це супроводжується змі¬нами в системі державного управління: згортання, впливу бюрократії на економічні процеси, обмеження сфери діяль¬ності державного сектора межами економічної доцільності. Ринковий механізм нових індустріальних країн формується на основі правового державного регулювання, яке опирається на історичні, культурні, національні традиції. В них відсутнє стремління до універсалізації, домінує свобода у виборі форм і засобів розвитку. У зв'язку з цим розглянемо декілька моделей. Індійська модель регулювання характеризується тим, що уряд активно включався у виробничий процес, регулюючи масштаби, технології, напрямки інвестиційних проектів в пе¬ріод макроекономічної стабільності. Від кінця 1970-х років у кількох галузях промисловості практику надмірного регу¬лювання було, фактично, скасовано. Це дало можливість підвищити темпи економічного зростання у 80-х роках, але соціальні проблеми залишились досить гострими.
Бразильська модель регулювання характеризується як приклад успішного здійснення імпортозамінюючої політи¬ки, яка забезпечила протягом останніх десятиріч високі темпи економічного зростання.
Південно-корейська модель державного регулювання є прикладом унікального поєднання жорсткого державного планування та ринкового механізму. Але особливість регу¬лювання полягає в тому, що держава взяла на себе ті га¬лузі економіки, які є не під силу приватному бізнесу, і ви¬робничу та соціальну інфраструктури, енергетику, транспорт, видобувну промисловість. Державний план носить індикати¬вний характер, містить конкретні орієнтири для підприємств. У своїй практиці, починаючи з 60-х років, Корея запрова¬дила імпортозамінюючу політику, а з 70-х років - застосо¬вує більш ліберальні підходи до державного регулювання економіки. Ступінь адміністративного регулювання в Півден¬ній Кореї, як і в інших східно-азіатських державах, складає не більше 10%. Це дало можливість досягти надзвичайно високих темпів економічного зростання (приблизно 9% в 1967-1987 рр.). Державне регулювання економічного життя Республіки Корея включає планування макроекономічних показників, застосовування кредитних і податкових заходів стимулювання експорту і обмеження імпорту, жорсткий ко¬нтроль за фінансовою сферою, банківське регулювання гро¬шового обігу і безпосереднє управління державним сектором.Заслуговує уваги цілеспрямована науково-технічна по¬літика Південної Кореї. Тут розроблено законодавство в сфе¬рі технологічного трансферту, яке, як правило, передбачає обов'язкове ліцензування, отримання ліцензіатом дозволу від державних органів на придбання технологій за кордоном і ввезення їх в країну, обов'язкову реєстрацію контрактів, ва¬лютно-митний контроль над ліцензійними витратами на підприємствах, який включає обмеження ставок платежів, на¬дання гарантій передачі технології хоча б частково для міс¬цевого виробництва. Держава сприяє підприємцям в органі¬зації технологічного виробництва. Так, зокрема, Міністерст¬во торгівлі і промисловості брало на себе зобов'язання пе¬редавати їм найновіші технології, розроблені урядовими або університетськими науково-дослідними організаціями.
В Південній Кореї застосовують заходи адміністративно¬го і фіскального характеру для стимулювання науково-дос¬лідних і конструкторських робіт, 3 цією метою використо¬вуються пільги, заходи фінансової підтримки, програми сти¬мулювання зв'язку між наукою і виробництвом. Важливими функціями державного регулювання розвитку науки і техніки є створення розвинутої науково-технічної інфраструктури, підготовка національних кадрів, інформування підприємств про наявні види технологій і устаткування, надання допомо¬ги в адаптації технологій,