Інфляція, суть, суспільні витрати та антиінфляційні заходи

Несхожість полягає передусім у тому, що в розглянутій моделі вихідна точка Е\ передбачає, що реальні обсяги випуску переви¬щують природний рівень виробництва. В одній із попередніх тем ми вже наголошували на тому, що економічна система України не забезпечує випуску на рівні природних можливостей. Крім того, скорочення обсягів виробництва в наших умовах спричиняється не лише передбаченнями інфляції, а й монополізованістю і "одержав-леністю" виробництва.

Схожість моделі з українською ситуацією полягає у тому, що:

1) поштовхом до інфляційного зростання цін у нас стало зростання сукупних витрат наприкінці 80-х - на початку 90-х років під впливом часткової лібералізації економіки. Остання, як відомо, виявилась у наданні колективам державних підприємств права більш вільно розпоряджатись заробленими коштами;

2) так, як це і передбачено моделлю, в Україні у певний момент (а саме у 1993р.) уряд усвідомив те, що інфляцію спричиняють над¬мірні витрати, і були зроблені кроки, спрямовані на скорочення цих витрат. Це здійснювалось, головним чином, через обмежен¬ня індивідуальних доходів;

3) поведінка населення і виробників в Україні формується під впли¬вом адаптивних очікувань зростання цін, а низька довіра до дій уряду є причиною стійкості таких очікувань;

4) спроби обмежити доходи споживачів в Україні не привели до передбачуваного урядом подолання інфляції.Проілюструємо останнє твердження цифровими даними".

ТяКпипа f

Квартал, рікІндекс споживчих цін (1990=1)Реальна зарплата в цілому (1990=100%)

IV-912

1-921264,2

11-921887,4

111-923278,1

IV-926089,0

1-9317544,2

11-9339339,1

111-93116940,1

IV-93504735,6

1-941058530,011-941266530,4

111-941405233,2

IV-942993535,7

Дані таблиці свідчать, що при скороченні у 1990-1994 pp. ре¬альної зарплати майже тричі, ціни зросли майже у ЗО тисяч разів.