Інфляція, суть, суспільні витрати та антиінфляційні заходи

Другий варіант можливий тоді, коли в результаті бюджетно-податкової або грошово-кредитної політики лінія сукупного попи¬ту зсунеться праворуч. У результаті досягається нова рівновага за більш високого рівня цін, але на природному рівні виробництва. Вва¬жається, що розвиток подій за цим варіантом відбувається^ швидше.

З приводу того, який з наведених варіантів реагування еконо¬міки на раптове підвищення цін на виробничі ресурси є більш прийнятним, точиться теоретична дискусія. Перший варіант має ту перевагу, що повернення до природного рівня виробництва відбу¬вається без зростання цін, але це триває довгий час, а отже, перед¬бачає тривале безробіття. Другий варіант гарантує швидкий вихід на втрачені обсяги виробництва, але супроводиться значним підви¬щенням загального рівня цін.

Цікавою проблемою макроекономічної теорії є пояснення ін¬фляції, особливо інфляції попиту. Існують два протилежних пояснен¬ня інфляції попиту: з позиції монетаристської і кейнсіанської теорій.

Монетаризм. Широковідомим став вислів Мілтона Фрідмана про те, що "інфляція скрізь і завжди є монетарним явищем". Тобто для того, щоб пояснити інфляцію, треба дослідити пропозицію гро¬шей. Однак деякі фактичні дані засвідчують, що не все у зв'язку інфляція-грошова пропозиція є цілком очевидним.

Розглянемо для прикладу статистичні дані по Великобританії:

Таблиця 1.

РікВНП у цінах 1985 p., (млн.ф.ст.)Індекс роздрібних цін (1985=100)Рівень інфляціїГрошова пропозиція М1, (млрд.ф.ст.)Грошова пропозиція М4, (млрд.ф.ст.)

1981319,379,111,935,8137,8

1982324,785,98,639,9154,7

1983• 336,889,84,644,4175,3

1984343,994,35,051,3199,3

1985356,91006,160,8225,2

1986369,9103,93,474,2261,4

1987387,0107,74,291,1302,9

1988403,6113,04,9104,3355,0

1989411,5121,57,8422,3

1990413,9133,49,5-473,4

Як засвідчує статистика, протягом десяти років ВНП Велико¬британії зріс у. 1,3 раза, індекс роздрібних цін - у 1,69, грошовий агре¬гат М4 - у 3,44 раза, а грошовий агрегат Ml (за 8 років) - у 2,9 раза.Аналіз наведених даних під кутом зору вислову Мілтона фрідмена породжує питання: якщо інфляція - це виключно явище пропозиції грошей, то чому зростання грошової пропозиції не зу¬мовило пропорційного зростання індексу цін, а рівень інфляції при постійному зростанні пропозиції грошей то зростав, то зменшувався?

Відповідь на це питання міститься у відомій монетаристській формулі: М • V = Р • Y . По-перше, частково зростання грошової маси може "поглинатися" зростанням реального ВНП. Тобто ефект від зростання грошової пропозиції розпадається на дві частини: частково зросла грошова маса "обслуговує" приріст ВНП, а частково втілюєть¬ся у зростанні цін. По-друге, дія грошової пропозиції на ціни "ко¬ригується" швидкістю обертання грошей: ціни можуть зростати і при незмінній масі грошей лише за рахунок прискореного їх обертання.