Нафтогазова промисловість України: проблеми та перспективи розвитку
По проекту транспортування каспійської нафти територією України найважливішою умовою є залучення тих держав і компаній, які проводять транспортування каспійської нафти в Європу, до будівництва другої черги нафтопроводу Одеса-Броди і терміналу “Південний”, це забезпечить і збільшення пропускної спроможності українського трубопроводу і забезпечить певні транспортні потоки нафти. Власними силами держави (як при будівництві першої черги) можна втратити потрібний час і мати повністю незавантажені нафтопроводи.
Для вітчизняних НПЗ дуже важливим зараз фактором є той проект постанови російського уряду, який би гарантував відшкодування ПДВ російським експортерам нафти на українські НПЗ і який зараз розглядається в урядових колах Росії. Прийняття такої постанови забезпечили 100% завантаження вітчизняних НПЗ, які, власне, і належать російським нафтовим компаніям. Такий хід російських нафтових компаній пояснюється значним зниженням собівартості обробки нафти і відповідно збільшенням конкурентоспроможності нафтопродуктів, що експортуються.
Важливою умовою вбереження прибутковості такої нафтотранспортної компанії як “Прикарпатські магістральні нафтопроводи” є скасування рішення щодо будівництва перемички Суходольна – Радіонівка.
Для “норвезького варіанту” важливою умовою реалізації є зміна політики уряду України щодо цього проекту, перегляд пріоритетів: не купляти якомога дешевшу нафту, а диверсифікувати постачання нафти в Україну.
Необхідною умовою збалансування постачання газу в Україну є також результати переговорів щодо реструктуризації боргів перед Туркменістаном.
8. ВисновкиТепер варто вказати на загальні умови підвищення рівня конкурентоспроможності України у видобуванні, переробці і транспортуванні нафти і газу – це здобуття Україною незалежної сильної позиції як на ринку газу так і на ринку нафти. Реалізація вищенаведених проектів дозволить перш за все ефективно диверсифікувати постачання нафти і газу в Україну, забезпечити зростання транзитних потоків вуглеводневої сировини територією України. Важливим буде збільшення видобування сировини на території України. Чи не найважливішим здобутком буде те, що ми перестанемо “слухати” Росію, а почнемо з нею “розмовляти”. І Росія припинить вести діалог “з позиції сили”. І ніхто не зможе майже в односторонньому порядку заборонити експорт тієї чи іншої продукції нафтогазової галузі.
Тоді можна сподіватися, що і на наступному Світовому газовому конгресі, і на нафтових форумах можна буде почути слово “Україна”, хоча б іноді.
9. Список використаної літератури
1. Нафтовий огляд “Термінал”
2. Журнал “Енергетична політика України”
3. Газета “Дзеркало тижня” 2001 рік.
4. Журнал “Компаньон” 2001 рік.
5. Браун Д. Можливості та ризики для іноземних інвестицій в український газовий сектор//Економіст. №6, 1999р.
6. Деркач М. Формування та регулювання українського газового сектору// Економіст. №6, 1999р.
7. Карпінський В. Транспортна система України в контексті європейської інтеграції// Економіка України. №7, 1998р.
8. Рубан Р., Рубан А. Інвестиційні проекти в нафтогазовидобування України: огляд учасників, проблеми і шляхи реалізації//Економіка України. №10, 2001р.
9. Турнебіз А. Як здолати проблему неплатежів// Економіст. №6, 1999р.