Нафтогазова промисловість України: проблеми та перспективи розвитку
Все ж таки відмічають той факт, що закон “Про нафту і газ” вийшов скоріше черговою “декларацією про наміри”. А реально все залишиться по старому, хоча в принципі положення, закладені в основу законопроекта, мають позитивний характер.
В розрізі тієї боротьби представників різних державних органів, котрі не хочуть втрачати повноваження регулювати ринок, виникають розбіжності думок парламенту і Президента, Держдепартамента нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Мінпаливенерго.
Відзначається, що особливо важливим моментом, закладеним у законопроект, є положення про можливість допуску до роботи на стратегічно важливому, але вже давно слабо функціонуючому українському нафтогазовому ринку, іноземних компаній.
При цьому досить показовим щодо відношення до інвесторів є реальна ситуація: конфлікт між приватними інвесторами “Укрнафти” і державним керівництвом компанії. Той розголос навколо ущемлення прав недержавних інвесторів, які не можуть представляти власні інтереси у Раді директорів компанії відповідно до їх внесків до статутного фонду, найбільше впливає на інвестиційний імідж країни.
Потенційні інвестори української нафтогазової галузі намагаються виходити на відкритий діалог з владою, пропонуючи спростити надзвичайно складну систему податків і різноманітних правил як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні. До того ж ця система постійно змінюється. Інвестори, як внутрішні, так й іноземні, не можуть бути впевненими у тому, що вони отримають відповідний рівень повернення інвестицій, а тому вбачають більший рівень ризику.Нереально сподіватися на швидкий радикальний перегляд усього законодавства або фінансової системи, проте відповідні кроки можна здійснити досить швидко. Найбільш важливим з них на думку неурядових організацій, є прийняття законодавства про розподіл продукції, що є ефективним шляхом до швидкого зростання в енергетичному секторі.
Взагалі неросійським інвесторам на українському нафтогазовому ринку втриматися досить важко. Ефективне і прибуткове функціонування підприємства на цьому ринку можливе лише в системі вертикально-інтергованого комплексу типу “видобуток сировини – кінцевий споживач”. Для західних компаній головною проблемою є саме найнижча ланка – видобуток сировини. В Україні останнім часом не відкриті значні родовища нафти, і перспектив швидкого зростання для західних інвесторів на території України немає. Сподіватися на найближчу російську сировину західним інвесторам не можна, так як Росія розглядає Україну як сферу виключно власних інтересів і не піде на співпрацю з західними компаніями.
З цього приводу найбільш перспективною пропозицією є залучення бразильської компанії Petrobras до видобування нафти на Чорноморському шельфі. Залучення Petrobras важливе передусім тому, що компанія має досвід видобування вуглеводневої сировини з глибини понад кілометр.
Західні інвестори, на мою думку, найбільш потрібні там, де держава намагається щось зробити власними силами – це видобування нафти. Саме західні інвестори пропонують доступ до найкращих технологій якраз в момент, коли Україна переходить до розробки технологічно важких родовищ. Це найбільше досягнення в технології розвідки – тривимірна сейсміка, через яку планується збільшити запас розвіданих родовищ удвічі або навіть утричі (внаслідок схожості геологічної структури великих регіонів України з, наприклад, британським сектором Північного моря і Мексиканської затоки. Це і різноманітні технології буріння, які пропонує компанія BP-Amoco, застосування яких може призвести до підвищення загального коефіцієнту використання родовищ. Наприклад, буріння свердловин з відхиленням від вертикалі, буріння під кутом, буріння горизонтальних свердловин, застосування розгалужених свердловин, які дозволяють видобувати нафту з кількох різних горизонтів. Не менш важливим є те, що технічний прогрес дозволить зменшити вплив діяльності підприємств на навколишнє середовище з а рахунок зменшення площі, що її займають об'єкти.
Величезна французька компанія “Gaz de France” пропонує реальні шляхи виходу з кризи неплатежів за спожитий газ. Зараз працює пілотний проект в Київській області (Бориспільський проект) по введенню в роботу газолічильників і вимірюванню чутливості чинників прибутковості капіталовкладень при застосуванні лічильників з передплатою, підтвердженню або спростуванню фінансової доцільності великомасштабної програми.
7. Необхідні ресурси та умови
Для всіх тих пропозицій, наведених в роботі, найважливішим аспектом залишається питання законодавчого врегулювання відносин в галузі.