Перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу Приморського регіону
1.Экосистеме Чорного моря як і раніше загрожують надходження забруднюючих речовин, багато хто з який є біогенними. У Чорне море біогени надходять із джерел, що знаходяться на суші; перенос їхній здійснюється ріками. Дунай відповідає більш, ніж за половину обсягу біогенів, що надходять у Чорне море.
2.З недостатньо обробленими (очищеними) стоками в море надходять мікробіологічні забруднювачі, що загрожують суспільному здоров'ю і службовці в деяких випадках перешкодою для розвитку стійкого туризму й аквакультури.
3.Крім цього, екосистемі Чорного моря загрожують триваючі надходження інших шкідливих речовин, особливе місце серед який займає нафта. Нафтові забруднення виникають у результаті випадкових чи планових викидів із судів і наземних джерел.
4.Більш того, що мало в минулому місце внесення далеких видів з баластовими водами судів уже нанесло істотну втрату екосистемі Чорного моря і продовжує бути погрозою для сусідніх Середземного і Каспійського морів.
5.Нерозумне користування ресурсами, зокрема, непродуманий підхід до прибережного рибальства і користування береговою зоною, перешкоджають стійкому розвитку Чорноморського регіону. Велика частина рибних запасів Чорного моря вже постраждала від забруднення і надмірного вилову, чи перебуває під загрозою надмірного вилову; багато прибережних районів спотворені ерозією і безконтрольним використанням під міське будівництво. Унаслідок цього під погрозою зникнення знаходяться унікальні місця мешкання і ландшафти, і, у кінцевому рахунку, біологічна розмаїтість і продуктивність екосистеми Чорного моря.6.Вищевикладене дозволяє припустити, що процес деградації Чорного моря необоротний. Однак моніторинг середовища, що проводився протягом 4-5 останнього років, показує відчутне і триваюче поліпшення обстановки в деяких місцях Чорного моря. Зважаючи на всі, це поліпшення являє собою непрямий результат зменшення (ослаблення) економічної діяльності в регіоні і, до деякої міри, природоохоронні заходи, що починаються урядом. Проблема, що регіон повинний вирішувати сьогодні, полягає в забезпеченні здоров'я Чорного моря при одночасній стабілізації і розвитку економіки.
7.Стратегічний план дій – крок до досягнення стійкого розвитку Чорноморського регіону. Його кінцевими цілями є створення здорової обстановки й розумів життя для населення, що проживає в міській і сільській місцевості регіону, збереження і підтримка біологічної розмаїтості екосистеми Чорного моря з життєздатними природними популяціями вищих організмів, що включають у собі морських ссавців і осетрових риб, а також гарантовані засоби до існування за рахунок розумного розвитку рибальства, аквакультури і туризму для населення всіх причорноморських країн.
Як основу спільних дій країн, що прийняли доля в конференції, а саме Болгарії, Грузії, Румунії, Росії, Туреччини й України були вироблені наступні принципи:
8.В основу менеджменту прибережної зони винна бути покладена концепція стійкого розвитку, що дозволити діяти, не виходячи за межі екологічної ємності екосистеми Чорного моря і не піддаючи ризику інтереси майбутніх поколінь.
9.Варто керуватися принципом дотримання обережності, що дозволити уживати превентивних заходів у випадку виникнення побоювань, що який-небудь рід діяльності може збільшити ризик нанесення збитку здоров'ю людини, живимо ресурсам і морським екосистемам, красі чи пейзажу ж перешкодити допуску законом моревикористанню, навіть якщо причинно-наслідковий зв'язок між даним видом діяльності і її наслідків не представляється очевидної. Принцип обережного підходу повинний застосовуватися і тоді, коли наявна чи інформація, що надходити, носити неясний, ненадійний чи невизначений характер.
10.Варто починати попередні дії, у число яких входять планування виправлень на непередбачені обставини, визначення впливів на навколишнє середовище і стратегічну оцінку середовища (визначення наслідків урядових політик, програм і планів для навколишнього середовища).
11.Необхідно заохотити використання чистих технологій, що зажадає чи заміни поетапного скасування існуючих неощадливих і екологічно шкідливих технологій.
12.Варто всіляко користатися економічними важелями, що сприяють процесу стійкого розвитку. Їхній діапазон містить у собі реалізацію економічних ініціатив, спрямованих на впровадження економічно безпечних технологій і видів діяльності, поетапне скасування субсидій на екологічно шкідливі і сумнівні технології і види діяльності; упровадження системи штрафів для користувачів за принципом «забруднив - плати»; а також звітність по використанню природних ресурсів і середовища.