Паливно-енергетичний комлекс (ПЕК) України
На всіх етапах економічного розвитку першочергове значення завжди відводилось розвитку енергетики. В результаті в Україні була створена досить могутня паливна і енергетична база як скла¬дова частина ядерного паливно-енергетичного комплексу колиш¬нього СРСР, яка забезпечувала енергетичними ресурсами потре¬би народного господарства республіки та експорту. Разом з тим подальше забезпечення розвитку продуктивних сил України енер¬гетичними ресурсами у зв'язку з набуттям нею незалежності в 1991 р. пов'язане з певними труднощами.Починаючи з 1991 p., у зв'язку з відсутністю відповідних ін¬вестицій, став різко зменшуватися видобуток вугілля та природ¬ного газу в Україні. Це стосується і виробництва електроенергії. Так, видобуток вугілля за період 1991—1997 pp. знизився з 164,8 млн. т до 76,3 млн. т, або більше ніж удвічі, видобуток при¬родного газу — відповідно з 28,1 млрд. м до 18,1 млрд. м3, або на 10 млрд. м3. Виробництво електроенергії за цей же період зни¬зилось на 122,0 млрд. кВт - год і становило 176,5 млрд. кВт - год. в 1997 р. До цього слід додати, що через відсутність платежів за енергоресурси розпочалося зниження поставок нафти і газу в Україну з інших регіонів колишнього Союзу, і насамперед з Росії.
Ресурси, що формують енергетичний баланс (особливо елект¬роенергія), визначають темпи науково-технічного прогресу, ефек¬тивний і прискорений розвиток економіки в цілому. Викорис¬тання електроенергії в народному господарстві сприяє зниженню затрат суспільної праці, зменшенню фондомісткості продукції у високоенергоспоживаючих галузях, впровадженню комплексної механізації і автоматизації виробництва тощо.
Таким чином, головне завдання розробки і дотримання енер¬гетичного балансу — це ефективне і надійне забезпечення потреб країни в енергії високої якості з прийнятими техніко-економічними показниками, що визначають його тісний зв'язок з масштабами, структурою і темпами розвитку всього народного господарства.
Взаємозалежність між розвитком усього народногосподарсь¬кого комплексу країни і формування енергетичного балансу не вичерпуються їх взаємним впливом на масштаби, темпи розвитку і структуру енергетики та економіки в цілому. Широке застосу¬вання енергії впливає на рівень енергоозброєності праці, а відтак і на його продуктивність, що має велике значення для всіх галу¬зей народного господарства. Крім того, галузі, що виробляють енергію, мають районоутворююче значення, на базі їх формую¬ться територіально-виробничі комплекси. Вони впливають на процеси концентрації виробництва, комбінування, промислову спеціалізацію і поглиблення територіального поділу праці.
Завдяки зазначеним вище органічним взаємозв'язкам галузей, що виробляють паливо і енергію, з іншими галузями народного господарства створюється реальна основа для системного, комп¬лексного підходу до розміщення цих галузей і обгрунтування оп¬тимальних шляхів їх розвитку з урахуванням народногосподар¬ської загальнодержавної ефективності.
2. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС ТА ЙОГО СТРУКТУРА
Паливно-енергетичний баланс (ПЕБ) складається з прибутко¬вої і витратної частин. У прибутковій частині балансу зафіксовані такі показники, як видобуток природного палива — вугілля, газу, нафти, торфу, дров (природні ресурси) і виробництво природних енергетичних ресурсів, які включають виробництво електро- і теплоенергії на теплових (ТЕС) і атомних електростанціях (АЕС). Крім того, до цієї частини балансу відносять нетрадиційні природні енергетичні ресурси (енергія вітру, сонця, геотермальна, низько-потенціальне тепло та ін.), а також відбір газу з підземних сховищ газу, імпорт енергоресурсів та залишок ресурсів на початок року.
Друга частина балансу (витратна) включає споживання енер¬гетичних ресурсів і складається з таких статей витрат:
• перетворення в інші види енергії — електро- і теплоенер-гію, стиснене повітря і доменне дуття;
• виробничо-технологічні потреби, включаючи втрати при збе-і реженні, транспортуванні і формуванні держрезерву;
• закачка природного газу в підземні сховища газу;
• експорт;
• залишок у постачальників та споживачів на кінець року.