Паливно-енергетичний комлекс (ПЕК) України

1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І МІСЦЕ

В НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

Паливно-енергетичний комплекс — це сукупність га¬лузей промислового виробництва, які здійснюють видо¬буток палива, виробництво електроенергії, їх транспор¬тування та використання. До складу паливно-енерге¬тичного комплексу входять галузі паливної промисло¬вості (вугільна, нафтова, газова, торф'яна, сланцева) та електроенергетика, що включає теплові, гідро- та атомні електростанції, а також трубопровідний транспорт і лі¬нії електропередач. ПЕК — це також трубопровідний транспорт і лінії електропередач. ПЕК — це крупна між¬галузева територіальна система, складова частина єди¬ного господарського комплексу країни; це базовий комп¬лекс важкої індустрії. Кінцева мета його функціонуван¬ня — надійне забезпечення потреб населення та всього господарського комплексу в паливі та електроенергії.

Виходячи з цього, стає очевидно, що прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енер¬гетичного комплексу, вдосконалення енергетичного балансу з обов'язковим врахуванням досягнень науково-тех¬нічного прогресу. Всебічна інтенсифікація виробництва ставить перед паливно-енергетичним комплексом нові завдання, збіль¬шує його роль у прискоренні темпів економічного зростання, у підвищенні продуктивності праці завдяки значному зростанню її енерго- та електроозброєності.

Відомо, що ефективність та інтенсивність суспільного вироб¬ництва значною мірою залежить від його енергозабезпеченості, бо енергетика створює особливі матеріальні ресурси — енергетич¬ні, які обумовлюють функціонування практично всього виробни¬чого апарату сучасної економіки. Тому в нових економічних умо¬вах паливо і енергію слід розглядати і як матеріальний ресурс, і як матеріальний фактор суспільного виробництва.

На сучасному етапі роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей.

При цьому розвиток паливно-енергетичного комплексу необ¬хідно підпорядкувати завданню стійкого забезпечення потреб України в усіх видах палива і енергії при планомірному проведен¬ні в усіх галузях і сферах народного господарства цілеспрямо¬ваної енергозберігаючої політики.

Енергетичний баланс і еволюція його структури характеризу¬ють не лише певний рівень використання тих чи інших енергоно¬сіїв, а й науково-технічні, соціальні, організаційні та виробничі зрушення в промисловості, сільському господарстві, на транс¬порті, в побутовому обслуговуванні населення.

Одним з найважливіших завдань щодо вдосконалення струк¬тури енергетичного балансу є підвищення ефективності викорис¬тання енергоресурсів, всіляка їх економія. Подальше підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) залишається надзвичайно актуальним. У зв'язку з цим дуже важ¬ливо по-господарськи використовувати вугілля, природний газ, нафтопродукти тощо. Це вимагає певної перебудови в усіх галу¬зях і насамперед широкого впровадження енергозберігаючої тех¬ніки і технології, вдосконалення нормативів, використання мате¬ріальних і моральних стимулів у досягненні економії, посилення відповідальності за перевитрати, перевищення норм та лімітів.

Численні факти свідчать про наявність значних втрат енерго¬ресурсів на всіх стадіях — від їх видобутку і переробки до кінце¬вого споживання. Зараз втрачається понад половини видобутого палива і виробленої енергії, що свідчить про значні резерви їх економії.

Найбільш енергомісткими сферами є промисловість і транс¬порт. Промисловість споживає понад 60% усіх паливно-енерге¬тичних ресурсів. На її частку припадає 80% можливої економії, яка може бути досягнута шляхом реалізації певних заходів, включаючи модернізацію виробництва і зміни в рівні споживання енергії.

В основних положеннях Програми стратегічного розвитку дер¬жави до 2010 р. передбачається здійснити докорінне вдоскона¬лення структури енергоспоживання за рахунок економії палива і енергії в усіх сферах народного господарства; перебудови струк¬тури економіки; заміни рідкого і газоподібного палива — вугіл¬лям; збільшення видів енергії, які виробляються на базі ядерної енергетики і використання вугілля; розширення використання вторинних та нетрадиційних відновлювальних джерел енергії.