Статистика цін
Середня арифметична зважена застосовується в тих випадках, коли є кількісний облік реалізованих товарів.
В практиці статистичної роботи нерідко зустрічаються випадки, коли немає кількісного обліку проданого товару в натуральних одиницях, а лише виручка (оборот) від його реалізацій у вартісному виразі та відповідні рівні цін. Припустимо, що у розглянутому прикладі відомо не кількість проданого
товару за січень-лютий і березень місяці, а у гривнях: 4000 грн. за січень-лютий і 2100 грн. за березень. Якщо застосувати середню арифметичну зва¬жену, тобто перемножити оборот на відповідні ціни і суму добутків розділи¬ти на суму оборотів, то результат буде невірним - 3,7 грн. замість 3,6 грн. У наведеному прикладі середню ціну на товар за І квартал слід розраховувати за формулою середньої гармонійної зваженої:
Таким чином, можна сформулювати загальне правило: якщо в якості ваг при обчисленні середньої ціни застосовують оборот у гривнях, то середню ціну необхідно розраховувати за формулою середньої гармонійної зваженої.
В тих випадках, якщо невідомі ні кількість натуральних одиниць прода¬ного товару, ні вартість реалізації, що відповідають різним рівням цін, то в якості ваг при обчисленні середніх цін використовується кількість днів тор¬гівлі/
Припустимо, що до 20 березня ціна була на рівні 5 грн. за 1 кг, а з 21 бе¬резня вона знизилась до 4,5 грн. Необхідно визначити середню ціну за бере¬зень місяць, коли невідомо, скільки або на яку суму було продано товару з І по 20 і з 21 по 31 березня. Зважуємо за кількістю днів торгівлі. У березні за ціною 5 грн. здійснювалась торгівля 20 днів (з 1 по 20), а за ціною 4,5 грн. -11 днів (з 21 по 31). Виникає питання: який вид середньої необхідно застосу¬вати - середню арифметичну чи середню гармонійну зважену. На основі по¬передніх прикладів неважко було помітити, що при обчисленні середніх цін середня арифметична застосовується при зважуванні за кількістю проданого товару, а середня гармонійна - при зважуванні за товарооборотом. Отже, не¬обхідно вирішити питання: який розподіл в часі краще відображає зважуван¬ня за кількістю днів торгівлі, кількістю проданого товару чи товарообороту? Зміна ціни, як правило, відчутно впливає на кількість проданого товару: як¬що ціна знижується - кількість проданого товару зростає, якщо ж ціна зрос¬тає - кількість проданих одиниць товару знижується. Отже, розподіл кілько¬сті проданого товару не відповідає розподілу днів торгівлі за старою і новою цінами. Інша справа - розподіл товарообороту. При зниженні цін збільшена кількість реалізується за більш низькими цінами, що знижує загальну суму товарообороту. І навпаки, при зростанні ціни зменшена кількість проданого товару оцінюється за більш високими цінами. Таким чином, розподіл това¬рообороту точніше відповідає розподілу днів торгівлі за старою та новою ці¬пами. Тому при зважуванні за кількістю днів торгівлі застосовується середня гармонійна.
Окремо необхідно зупинитися на обчисленні середніх цін по товарній групі, яка складається з окремих товарів з різними рівнями цін, або по одно¬му товару в тому випадку, якщо цей товар поступає споживачу різними ка¬налами торгівлі також з різними рівнями цін. В таких випадках середні ціни можуть змінюватися при незмінності конкретних цін, відображаючи зміну структури сукупності. Для прикладу, розрахуємо середньоквартальні ціни на вершкове масло по торговій організації.
Таблиця 24.1.
Оскільки зважування проводиться за кількістю проданого товару (або за питомою вагою в %, які відображають кількість), то застосовуємо середню арифметичну зважену:Отже, хоча ціни на масло вершкове не змінювались, однак середня ціна у Ш кварталі зросла під впливом зміни структури реалізації масла.
Показник рівня ціни може розраховуватися як відносна величина, що ві¬дображає купівельну спроможність грошового доходу споживачів: відно¬шення ціни (індивідуальної чи середньої) товару або товарної групи (Р), а та¬кож вартості споживчого кошика (ро) до середнього грошового доходу насе¬лення (Д) - всього або окремих соціальних груп в цілому по Україні або окремих регіонах:
Важливим завданням статистики цін є вивчення структури ціни, зв'язку структурних елементів. Якщо у твердих цінах складові елементи її жорстко зафіксовані, то у вільних ринкових цінах структурні елементи формуються під впливом комплексу факторів. Співвідношення між складовими елемен¬тами ціни підпорядковуються ринковим закономірностям, залежать від кон юнктури ринку, зазнаючи одночасно регулюючий вплив держави у ви¬гляді податкової політики та адміністративного регулювання рівня цін. Структуру роздрібної ціни можна подати у такому вигляді (рис-24.1.).