Статистика цін
- обліково-аналітичну, оскільки забезпечує облік результатів господа¬рювання та їх прогнозування;
- стимулюючу (сприяє раціональному використанню ресурсів);
- розподільчу, оскільки впливає на розподіл ресурсів, доходів і фінансів у суспільстві;
- регулюючу (спричиняє зміни попиту і пропозиції);
- координуючу (забезпечує періодичне встановлення балансу попиту і пропозиції, споживання і виробництва).
В умовах командно-адміністративної системи управління співвідношен¬ня попиту і пропозиції регулювалися, як правило, за допомогою директивних планів виробництва і реалізації товарів. Роль ціни у цьому процесі була не¬значною. Не реалізовувалися й інші функції ціни. З переходом України до ринкового способу господарювання поступово формується система цін, яка швидко, без централізованого примусу, але в умовах державного контролю реагує на зміни умов попиту і пропозиції. Така система цін виступає в якості головного, найбільш ефективного механізму координації економічної пове¬дінки суспільства.
2. Система показників статистики цін
Ціна - це невід'ємний складовий елемент ринкового механізму. Вона відображає споживні властивості (корисність) товару, купівельну спромож¬ність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару (співвідношення між його наявністю та потребою, попитом та пропозицією), характер та силу конкуре¬нції, державного контролю та загальноекономічну кон'юнктуру ринку, пси¬хологію економічної поведінки ринкових суб'єктів і інші суб'єктивні момен¬ти (моду, смаки, традиції). Отже, ціна складається під впливом численних об'єктивних і суб'єктивних факторів.
Статистичне вивчення цін здійснюється на основі розгорнутої системи показників, яка відповідає вимогам ринкової економіки і відображає різні види диференціації ринкових цін: асортиментну, часову, просторову, за соціально-доходними групами, різними ринками. Ринок робить ціни гнучкими, чутливо реагуючими на зміну різних чинників. В цьому зв'язку показники еластичності цін, їх співвідношень повинні знайти відображення в системі показників статистики цін. Лібералізація ціноутворення і перспективи стабі¬лізації економіки дозволяють закладати ціни у математичні моделі.
В залежності від мети дослідження статистикою можуть застосовувати¬ся різні показники.
Для оцінки абсолютного розміру ціни на певний вид, сорт товару (товарну групу) застосовують рівень цін. Розрізняють рівні цін:
- індивідуальні, що характеризують величину ціни на відповідний вид, сорт товару на певний момент часу, дату;
- середні - розраховуються на певну дату або за період на конкретний товар, сортність (товарну групу), по населених пунктах, регіону, країні;
- узагальнюючі - вартість споживчого кошика, який розраховується відношенням індивідуальної, середньої чи узагальнюючої ціни до доходу.
При вивченні ціноутворення визначають показники структури ціни:
питому вагу кожного елементу в кінцевій (роздрібній) ціні товару (собівартості, націнки, знижки, податків); питому вагу валового доходу (реалізованої націнки) у товарообігу; співвідношення оптових і роздрібних цін, співвідношення структурних елементів роздрібних цін.
Коливність цін в часі і просторі характеризують за допомогою показни¬ків варіації: групування одноіменних товарів за рівнем цін; рівень територі¬альної коливності цін (групування регіонів, населених пунктів за рівнем цін;
рівень стійкості цін у динаміці (коефіцієнт апроксимації трендової моделі);