Суть і функції економічного контролю
Найважливішою формою заключного контролю є ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств, яка проводиться підприємцем-власником не більше одного разу на рік відповідно до Закону України про підприємства. Завдан¬ням ревізії є заключна оцінка діяльності підприємства за минулий рік, виявлення резервів і подання допомоги під¬приємству у використанні їх, перевірка додержання законодав¬ства, збереження власності, достовірності обліку і звітності.
Міністерство фінансів України та його органи на місцях здійснюють через податкову службу контроль діяльності під¬приємства з виконанням зобов'язань перед бюджетом щодо сплати податку на прибуток, додаткову вартість та інших плате¬жів. Державна контрольно-ревізійна служба України не частіше від одного разу на рік ревізує витрачання бюджетних коштів на соціальні потреби, утримання державних управлінських структур тощо.
Заключний контроль Національним банком України і комер¬ційними банками встановлює ефективність використання наданих кредитів, використання коштів бюджетного фінансування на ви¬конання національних програм тощо.
За інформаційним забезпеченням в економічному контролі розрізняють документальний і фактичний контроль.
Документальний контроль полягає в тому, що встановлюють суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайш¬ла відображення в бухгалтерському, оперативному і статис¬тичному обліку. Так, наприклад, виконання планів виробництва і реалізації продукції, її собівартості і рентабельності на підприємстві, яке контролюють, перевіряють за даними первинної документації, обліку і звітності.
Фактичний контроль полягає в установленні дійсного реального стану об'єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабо¬раторним аналізом та ін. До об'єктів фактичного контролю від¬носять: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріальні цін¬ності, готову продукцію, незавершене виробництво.
Фактичний і документальний контроль взаємопов'язані, то¬му спільне застосування їх дає змогу встановити дійсний стан об'єктів, розробити заходи щодо усунення недоліків.
За формами здійснення економічного контролю розрізняють такі контрольні перевірки: превентивні, поточні, тематичні, ре¬візії.
Превентивні (від лат. praevenivus— запобіжний) контрольні перевірки здійснюють на стадії попереднього контролю вироб¬ничої і фінансово-господарської діяльності об'єднань і під¬приємств. Власник перевіряє оптимальність планів і збалансо¬ваність ресурсами згідно з технічно обгрунтованими норма¬тивами.
Міністерство фінансів України та його органи на місцях перевіряють обгрунтованість фінансових планів, внески до дер¬жавного бюджету податку на прибуток (доход), додаткову вар¬тість та інші надходження до місцевого бюджету згідно з вста¬новленими нормативами. Комерційні банки перевіряють відпо¬відність розрахунково-кредитних стосунків діючим законо¬давчим актам: обгрунтованість планів капітальних вкладень та фінансування їх згідно із затвердженими нормативами, лімітами довгострокового кредитування. Якщо ці органи державного контролю здійснюють превентивні перевірки періодично, то внутрішньогосподарський контроль власника передбачає їх систематичне і безперервне виконання. Санкціонуючи вико-нання.господарської операції, керівник підприємства та особи, уповноважені ним, попередньо перевіряють її щодо господарської доцільності, нормативно-правової і планової обгрунтованості, господарської і матеріальної відповідальності осіб, яким доручено виконання її, тощо. Особливо відповідальна роль голов¬ного бухгалтера у превентивних перевірках господарських опе¬рацій, які відображають у системі бухгалтерського обліку. Кожна господарська операція, зафіксована на матеріальних носіях, під¬лягає повторній превентивній перевірці, яку здійснює головний бухгалтер або особа, уповноважена ним, після санкціонування керівництвом підприємства виконання її.
Одночасно з перевіркою господарської операції за зазначе¬ними вище параметрами, які також контролює бухгалтерія, пере¬віряють юридично-правову обгрунтованість документа, який ві¬дображає достовірність проведення господарської операції, кіль¬кісні і якісні її вимірники, норми витрачання ресурсів, ціни на то¬варно-матеріальні цінності і об'єкти основних фондів, заповнення показників, забезпечення збереження цінностей, кодування реквізитів документа, що визначають зміст і характеристику операції для відображення у системі бухгалтерського обліку господарської діяльності.Превентивному контролю господарської діяльності, здійснюва¬ному головним бухгалтером, надається винятково велике значення. Нормативними актами про головного бухгалтера передбачено, що документи, які є основою для приймання і видавання коштів і то¬варно-матеріальних цінностей, а також кредитні і розрахункові зо¬бов'язання підписує керівник об'єднання, підприємства і головний бухгалтер або особа, ним на те уповноважена. Без підпису голов¬ного бухгалтера зазначені документи вважають недійсними і не приймають до виконання матеріально відповідальні особи і бух¬галтерія об'єднання, підприємства, а також установи банку. Голов¬ному бухгалтеру надано право не приймати до виконання і офор¬млення документи з господарських операцій, що суперечать зако¬нодавству і встановленому Порядку приймання, зберігання і витра¬чання коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей.