Проблеми застосування податку на додану вартість
13. Забезпечується можливість регулювання споживання предметів розкоші, а також шкідливих для здоров'я людини товарів.
14. Забезпечує надходження коштів ще до того, як відбудеться кінцева реалізація готової продукції (робіт, послуг).
15. Виділення податку на додану вартість окремим рядком у банківських та інших розрахункових доку¬ ментах ускладнює спроби ухилення від його сплати, а також підвищує ефективність контролю з боку подат¬кових органів, що знижує ризик фіску.
16. Висока ефективність при значних обсягах "ті¬ньової" економіки, що нині особливо притаманно Украї¬ні. На відміну від прямих податків, сплати яких сьо¬годні досить легко уникнути, податок на додану вартість, оскільки він сплачується споживачем, є найбільш від¬ критим з погляду фіску.
Переважна більшість притаманних податку на до¬дану вартість недоліків значною мірою зумовлена пе¬редусім середовищем, в якому він функціонує. Основ¬ними рисами такого середовища є низький рівень впо¬рядкованості ринкових відносин, низька і несвідома фіскальна дисципліна, відсутність цивілізованої гро¬мадянської поведінки та загалом податкової культури. Разом з тим більшість положень, що характеризують податок на додану вартість з негативного погляду, є суперечливими і дискусійними. Основні з них такі:
1. За умов значних інфляційних коливань та зниження реальних доходів громадян високі ставки податку пригнічують виробництво.2. Високі ставки податку спричиняють зростання інфляції, одночасно негативно впливаючи на високотехнологічні та наукомісткі виробництва.
3. Має масовий регресивний характер, передусім щодо малозабезпечених верств населення.
4. Допускається ухилення від сплати податку при недосконалому бухгалтерському обліку, що має досить серйозні негативні соціальні наслідки, які виявляють¬ ся в поляризації суспільства, загостренні соціальної напруги, порушенні соціальної справедливості.
5. В умовах насиченого ринку ускладнюється про¬цес його перенесення на споживача, що пригнічує ділові інтереси підприємців. Водночас слід виходити з того, що при цьому він виступає стимулом для вдосконалення маркетингових стратегій з боку товаровиробників та торговців виходячи не з власних можливостей, а з реальних потреб споживачів. У такому разі йдеться про поліпшення якісних параметрів товарів та послуг, розширення асортименту пропозиції та вдос¬коналення цінової політики тощо.
6. Певні економічні труднощі, пов'язані з тимчасовим відволіканням частини оборотного капіталу ви¬робників і торговців, можуть виникати у зв'язку з авансуванням сплати податку на додану вартість на проміжних етапах процесу виробництва товару. Водночас така особливість має також зворотній бік, а саме — спрямована на стимулювання виробників і торговців вдосконалювати власні товарні та маркетингові стра¬тегії, підвищувати споживчі якості продукції, що ви¬ водиться на ринок.
7. Як зазначають О. Василик та К. Павлюк, податок "чи не найважливіший деструктивний елемент податкової системи України. Річ у тім, що тут об'єктом оподаткування виступає не дохід, а видатки . Він входить до ціни товару чи послуги, що при високих цінах скорочує споживання, а скорочення споживання веде до скорочення виробництва"[34, с. 41]. Проте у такої властивості є зворотний бік. На думку В. Суторміної, В. Федосова, В. Андрущенка, "у фіскальній практиці давно враховується, що податок на споживання часто менше викривлює економічну поведінку, ніж податок на дохідній базі"[68, с. 57]. Дійсно, на практиці, як свідчить аналіз поведінки споживачів при цінових коливаннях, а також при запровадженні різних режимів оподаткування їх власних доходів, більш дійовим є саме другий висновок.
Протиставлення позитивних та негативних власти¬востей податку на додану вартість значною мірою ста¬ло підґрунтям досить гострих дискусій щодо співвідно¬шення прямих і непрямих податків у податкових сис¬темах. Однак які б аргументи на користь тих чи інших видів податків не наводились, історичний досвід реалі¬зації податкової політики в різних країнах світу довів, що переважання непрямих податків характерне для країн з низькими рівнями доходів більшості населен¬ня, податкової культури та економічного зростання загалом.
На нашу думку є вірним твердження В. Буряковського, що саме завдяки цим чинникам "найближчим часом основу податкової системи будуть становити непрямі податки, і лише в стратегічному на¬прямі реформування податкової системи України, мож¬ливо, в її основу будуть покладені прямі податки"[31, с. 130].