Удосконалення структури основних виробничих фондів підприємств автомобільного транспорту в період переходу до ринку
• створення ринкового економічного механізму країни, спромо¬жного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управлі¬ння виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних но¬вацій (нововведень).
Практична реалізація перелічених головних напрямків інтен¬сифікації відтворювальних процесів потребує не лише актив¬ної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, а й мобі¬лізації великих власних фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умови передовсім постійної державної підтримки, без¬посередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.
Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чи того підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наяв¬ного розміру виробничого апарату залежить, з од¬ного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткуван¬ня протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого — від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого ви¬користання основних фондів підприємства можна умовно поділити , на дві групи: 1) збільшення екстенсивного завантаження; 2) підвищення інтенсивного навантаження.
Однак треба наголосити на двох важливих обставинах. / По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устатку¬вання обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продук¬тивності практично не є такими обмеженими.
( По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як пра¬вило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтен¬сивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окупаються за ра¬хунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економіч¬ного ефекту.
Великим резервом збільшення продуктивної роботи виробни¬чого устаткування є максимально можливе скорочення його про¬стоїв. На підприємствах з дискретним виробництвом кількість не використовуваного протягом доби устаткування нерідко досягає 15—20% загального його парку, а внутрішньозмінні простої ста¬новлять 10—15% робочого часу. Це спричиняється: неузгоджені¬стю пропускної спроможності окремих цехів і дільниць; незадов¬ільною організацією технічно-профілактичного обслуговування та ремонту устаткування; браком робітників тих чи тих професій; пе¬ребоями в забезпеченні робочих місць матеріалами, електроенер-гією, комплектуючими виробами, оснащенням, пристроями, підйомно-транспортними засобами тощо.
Для підприємств ряду галузей індустрії, і передовсім машино¬будування, надзвичайної гостроти набула проблема підвищення ко¬ефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування. В Україні цей показник нині є невиправдано низьким і свідчить про наявність достатньо великих резервів ліпшого використання знарядь праці. Якщо довести реальну змінність роботи металообробного устатку¬вання до раціонального рівня (1,7—1,8), то можна буде збільшити випуск машинобудівної продукції більше ніж на 30%.
Значному поліпшенню екстенсивного завантаження засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, яка на промис¬лових підприємствах України є дуже значною (кілька десятків ти¬сяч одиниць), а також виведення з експлуатації зайвого й неефек¬тивно використовуваного устаткування та організація завдяки цьому повноцінної двозмінної роботи. За існуючими розрахунка¬ми, здійснення таких заходів дало б можливість підвищити фондо-віддачу на підприємствах різних галузей промисловості та народ¬ного господарства на 10—15 і більше відсотків.
Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів має своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування. Для підтримування порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємствах треба щорічно замінювати А—6% і модернізувати 6— 8% діючого парку машин, устаткування та інших видів знарядь праці.До важливих факторів, що зумовлюють зростання продуктив¬ності устаткування за одиницю часу, належать також запроваджен¬ня нових технологій, інтенсифікація виробничих процесів. Підприє¬мствам різних галузей властиві специфічні способи інтенсифікації технологій виготовлення продукції, виконання робіт або надання виробничих послуг (застосування, наприклад, киснево-конвертного методу виплавлення сталі в чорній металургії; використання різних каталізаторів, високих температур і тиску — у хімічній про¬мисловості; обробка металу тиском, точні методи литва — у ма-шинобудуванні тощо). Широке використання природного газу та кисню разом зі збільшенням температури дуття й тиску під колош¬ником домни забезпечує зростання виробництва чавуну майже на третину.