Особливості цілей і напрямків діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання

Науково-технічна революція на транспорті сприяла вирішенню складних проблем щодо транспортування продукції — збільшилась здатність до переве¬зень старих видів транспорту, створені нові транспортні засоби. Досягнення у сфері сучасних перевезень вантажів обумовили зміну в організації та управлінні підприємст¬вом (зникла необхідність у громіздкому складському господарстві).

2.2. Змі¬ни принципів організації виробництваСучасний перехід від індустріального до постіндустріального (інформаційного) етапу розвитку виробництва супроводжується змі¬нами принципів організації виробництва - від методів конвеєрного виробництва (стандар¬тизація, спрощення та уніфікація окремих виробничих процесів у ході масового виробництва) до методів, що орієнтують вироб¬ництво на дедалі специфічніші запити спожи¬вачів. Наприклад, доходи компанії «Дженерал Електрік» вже на початку 90-х років на 40% формувалися за рахунок послуг — емісія пластикових карток, кредитування, операції з страхування тощо. До розряду «непромислових» відноситься і взуттєва компанія «Найк» (більше половини її обороту припадає на сферу послуг) і компанія у виробництва на-поїв «Пепсіко» (перше місце серед компаній у галузі «громадське харчування»).

Одним з основних напрямків розвитку виробництва, спрямованого на задоволення запитів споживачів, є використання гнучких виробничих технологій.. Це дозволяє ефектив¬но використовувати одне і те саме обладнання для виготовлення різноманітних продуктів. Використання таких гнучких виробничих технологій є комплементарним, з викорис¬танням нових можливостей телекомунікацій та транспорту. Цю взаємодоповнюваність можна проілюструвати на прикладі «Allen Bradley» — американського виробника засобів електронного обладнання. На своєму підпри¬ємстві у Мілуоці компанія так програмує обладнання для гнучкого виробництва, щоб задовольнити кожне передане електронною поштою індивідуальне замовлення окремо, не зберігаючи товарних запасів готової продукції і відправляючи продукт експрес-авіапоштою протягом дня. Без здатності швидко обробляти замовлення і відразу відправляти результати, здатність «зміщувати» виробни¬чий процес з однієї моделі на іншу за секунди була б менш цінною.

Гнучкі процеси вимагають особливої організаційної політики і процесу порівняно з традиційними. Наприклад, традиційні проце¬дури розрахунку виробничих витрат, характер¬ні для систем масового виробництва, в яких для кожного типу продуктів використовували¬ся спеціалізовані інструменти і найконтрольованішими витратами є витрати робочого часу, не підходять для інформаційних рішень про продукти, які виробляються новими способа¬ми. Коли машини придатні для різноманітних сфер використання, необхідна система аналізу, щоб забезпечити інформацію для прийняття рішення про вибір найкращої серед цих сфер у той чи іншій проміжок часу. Обладнання для гнучкого виробництва також сприяє частішій зміні продукту, що, в свою чергу, змінює потреби у проектуванні, маркетингу і поставках, а також складальних заводах. Так, часті зміни продуктів форсують реорганізацію процесів його конструювання і проектних функцій підприємства. У традицій¬ному масовому виробництві конструктори були відсторонені від реальної виробничої діяльності. Продукт проектувався, потім проект направлявся інженерам, які перетво¬рювали його у фізичну реальність у вигляді специфікацій, технічних розробок і надсилали на виробництво, підрахувавши економічно вигідний обсяг продукції.

У сучасній проектній роботі інженерам необхідно знати більше про витрати у макси¬мальній потужності існуючого обладнання. Тому підприємства змінюють традиційні по¬слідовні моделі взаємодії окремих спеціалістів командами конструкторів, інженерів-технологів і виробників, які працюють разом, щоб створювати якісні і ефективні продукти. Така модель підтримується впровадженням систем комп'ютерного проектування і комп'ютеризо¬ваного виробництва. Викорис¬тання таких технологій доповнює часту заміну продукту, оскільки воно скорочує витрати на конструювання продукту, вводячи нові моделі у виробництво швидко і дешево. Викликані технологіями зміни впливають також на характеристики робочих місць і службове про¬сування працівників. Багато інженерів часто переміщуються на різних робочих місцях, аби глибше вивчити потенційні можливості і потреби різних виробничих ланок компанії.

Ті самі фактори, обумовлені змінами, впливають і на виробників, які намагаються оволодіти новими трудовими навичками, щоб бути затребуваними на виробництві, яке постійно оновлюється. Вони часто працюють в командах, одержують винагороди за майс¬терність. Саме рівень знань і майстерності робітників, більше, ніж будь-який фактор, визначає, як швидко підприємство може виправити недоліки у виробництві нового продукту і застосувати нові технології. Визнаючи ці фактори, прогресивні підпри¬ємства розвиваються, наділяючи своїх робіт¬ників більшою відповідальністю і свободою дій, дозволяють їм краще використовувати спеціальні локальні знання, якими володіють тільки вони.

У галузях, де темп змін продукції високий, ринок окремого товару уже не є центром прийняття стратегічних рішень. Нині управління повинне передбачати запити споживачів і вкладати капітал у формування можливостей задовольнити ці запити. Вибір такого нового центру інтересів вимагає відповідних змін.Підприємства розробляють системи для підтримання ефективного зв'язку з поведін¬кою споживачів, щоб знати про їхні плани і потреби. Вони розвивають здатність до швидкого конструювання і виготовлення нових продуктів, допомагають робітникам оволодіти багатьма видами професійних навичок і винагороджують їх за це.