Особливості цілей і напрямків діяльності підприємств в сучасних умовах господарювання

2.Устаткуванню належить провідне місце в програмі підви¬щення ефективності передовсім виробничої, а також іншої діяль¬ності суб'єктів господарювання. Продуктивність діючого устатку¬вання залежить не тільки від його технічного рівня, а й від належ¬ної організації ремонтно-технічного обслуговування, оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаження в часі тощо.

3.Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефек¬тивності діяльності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбере¬ження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції (послуг), раціоналізується управління запасами матеріальних ре¬сурсів і джерелами постачання.

4.Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками ефективності діяльності суб'єктів господарювання. Рівень останньої має корелювати з ко¬рисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за виріб відповідної якості. Проте для досягнення високої ефектив¬ності господарювання самої тільки корисності товару недостатньо. Пропоновані підприємством (організацією) для реалізації продук¬ти праці мають з'явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за добре обміркованою ціною. У зв'язку з цим суб'єкт діяль¬ності має стежити за тим, щоб не виникало будь-яких організацій¬них та економічних перешкод між виробництвом продукції (надан¬ням послуг) та окремими стадіями маркетингових досліджень.

5.Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники - керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлю¬ються дійовим мотиваційним механізмом на підприємстві (в орга¬нізації), підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.

6.Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціо¬нальне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства (уста¬нови), що забезпечує необхідну спеціалізацію та координацію уп¬равлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності (продук¬тивності) будь-якої складної виробничо-господарської системи. При цьому остання для підтримування високої ефективності господа¬рювання має бути динамічною та гнучкою, періодично реформува¬тися відповідно до нових завдань, що постають за зміни ситуації на ринку.

7.Методи роботи. За переважання трудомістких процесів дос¬коналіші методи роботи стають достатньо перспективними для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства (організації). Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підви¬щення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагро¬мадженого на інших підприємствах (фірмах) позитивного досвіду.8.Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства (організації). Від нього залежить, у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники зростання ефективності діяльності на підприємстві (в організації). Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником підвищення ефективності діяль¬ності будь-якого підприємства, кожної підприємницької структури.

9.Державна економічна й соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елемен¬тами є:

а) практична діяльність владних структур;

б) різноманітні види законодавства (законотворча діяльність);

в) фінансові інстру¬менти (заходи, стимули);

г) економічні правила та нормативи (ре¬гулювання доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензу¬вання окремих видів діяльності);

д) ринкова, виробнича й соціаль¬на інфраструктури;

е) макроекономічні структурні зміни;

є) прог¬рами приватизації державних підприємств (організацій);