1Обгрунтування підприємницької ідеї

— як поставляться до ціни дилери;

— як продавці послуг поставляться до такої ціни;

— як відреагують конкуренти;

— чи збільшуються ціни постачальників;

— чи буде втручатися держава.

Державна політика ціноутворення будується на підставі таких положень:

— дотримання вимог законодавства України щодо регулювання цін;

— заборони фіксованих цін і змови, крім нагляду за цінами з боку уряду;

—цінової дискримінації, що допустима в тих випадках, коли виробник постачає різні за якістю товари, але йому доведеться довести якісні розбіж¬ності; продавець не може пропонувати продукцію за цінами, нижчими за собівартість, з метою усунення конкуренції; фірми мають право підвищува¬ти ціни до будь-якого рівня, за винятком періодів дії державного контролю за рівнем цін..

12.4.Стратегія видатків і цін на ресурси фірми-вироб¬ника (стратегія витрат).

Найважливішим фактором, який визначає прагнення фірми постачати продукцію на ринок, є витрати виробництва. Виробництво будь-якого то¬вару потребує витрат ресурсів, які в зв'язку із своєю відносною рідкісністю (винятковістю, пріоритетністю) мають певні ціни. Кількість товарів, які фірма пропонує на ринок, залежить від цін і ефективності використання ресурсів, необхідних для виробництва, і від ціни, за якою товар реалізується. Витрати в економіці безпосередньо пов'язані з відмовою від можли¬вості виробництва альтернативних товарів та послуг.

Економічні видатки будь-якого ресурсу, який вибраний для виробництва продукції, дорівнюють його вартості або цінності при найкращому варіанті використання.

Економічні видатки — це грошовий вимір (вартість) суми ресурсів, які фірмі необхідно використати, або доходів, які фірма зобов'язана забезпечи¬ти постачальникові ресурсів для того, щоб відволікти ці ресурси від засто¬сування в альтернативних виробництвах.

Грошові видатки, які фірма несе із своєї кишені на користь "аутсайде¬рів" — постачальників послуг праці, сировини, палива, транспортних по¬слуг, енергії — це зовнішні видатки.

Видатки на власний і самостійно використаний ресурс — це несплачені або внутрішні видатки, які дорівнюють грошовим виплатам, які б могли бути одержані за самостійно використаний ресурс при найкращому його застосуванні.

Вдамося до аналізу видатків у короткотерміновому періоді з точки зору впливу обсягів виробництва.

Емпірична крива видатків свідчить про те, що при под¬воєнні виробництва видатки на одиницю продукції можуть бути зменшені на 20%. Це дозволяє нарощувати обсяги виробництва і зменшувати ви¬робничі видатки. Саме так можна досягти вищого рівня доходів та норми прибутку і вищої конкурентоспроможності.Аналіз видатків фірми відносно видатків фірми-конкурента з'ясовує рівень видатків у формі витрат праці (тарифній ставці) та капіталу (цін на матеріальні ресурси) і дає можливість визначити, де фірма "виграє", а де "програє" конкурентові, і розробити відповідну стратегію виробництва, марке¬тингу, після продажного обслуговування.. Фірма, що е лідером у зниженні видатків, повинна інвестувати сучасне устаткування, слідкувати за іннова¬ціями. Зниження видатків не є автоматичним наслідком збільшення обсягів.