1Обгрунтування підприємницької ідеї
6. Організація виробництва — організаційна і виробнича структура фірми, порядок ресурсозабезпечення, організація й оплата праці.
7. Стратегія маркетингу — формування постійних інформаційних масивів щодо можливостей збуту, організація реклами, організація продажу, стимулювання покупців.
8. Фінанси — баланс доходів і витрат, розрахунок надходжень і ви¬трат за роками (місяцями), обгрунтування прибутковості інвестицій.
9. Інвестиції та інновації— обгрунтування розміру, структури і стратегії інвестицій, характеристика інновацій, напрямків і результатів їх впро¬вадження.
10. Інша інформація — наявність патентів, ліцензій, сертифікатів; еколо¬гічні характеристики, соціальні вимоги та ін.
12.2.Стратегія конкурентних переваг.Функціонування сучасних фірм відбувається в умовах висококонкурентної економіки. Економістам відома теорія, за якою отримання конку¬рентних переваг країною досягається завдяки конкурентоспроможності фірм, а конкурентні переваги фірм на ринку виникають за рахунок знижен¬ня витрат та диференціації товару. Фірма з низькими витратами виграє за умови масовості товару, що випускається. Фірма з диференціацією про¬дукції здатна диктувати високі ціни на унікальну продукцію. Прибуток фірм знаходиться в жорстких лещатах міжнародної конкуренції за кращу (низьку) ціну та кращу (високу) якість продукції.
Стратегія низьких витрат.
Лідерство фірм у низькій вартості продукції заслуговує на відповідну стратегію. Спроби досягти галузевого лідера з низьковартісного вироб¬ництва пов'язані з досягненням ефективних розмірів виробництва, впровад¬женням технологічних новацій, досягненням певної частки ринку, контро¬лем та регулюванням фіксованих витрат типу R&D, оптимізацією трансакційних витрат та витрат на забезпечення якості продукції.
Концепція низьких витрат та низької вартості виходить з того, що до¬сягнення низьких витрат як таких не може бути самоціллю, бо зашкоджує конкурентоспроможності продукції.
Основні переваги, якими володіє фірма-виробник продукції з низькими витратами стосовно основних сил конкуренції, безперечні.
Стосовно конкурентів низьковартісна фірма виграє за рахунок потен¬ційно більшої частки ринку, одержуючи завдяки великому обсягу продажу більші прибутки.
У покупців, коли вони мають справу з фірмами, що торгують продукці¬єю за низькими цінами, немає вибору, бо вони майже нездатні виторгувати ціну ефективної фірми, меншу за запропоновану низьку ціну.
Якщо фірма переважає за рахунок низьких витрат, вона може проти¬стояти тиску постачальників на найбільш важливі види витрат,
Низьковартісні виробництва мають більш вигідну конкурентну пози¬цію, ніж нові конкуренти, тому що, забезпечуючи захист ринку від нових конкурентів та привабливих дешевих замінників, політикою зниження цін створюються перепони для їх входження в галузь.
Впровадження низьковартісної стратегії фірмою доцільне за певних обставин: еластичного попиту за ціною, випуску стандартизованого про¬дукту, неможливості або труднощах його диференціації, при цьому не зне¬важаючи якістю та сервісними функціями товару, використанням техноло¬гічних інновацій, залишаючись одноособовим вартісним лідером.
Досягнення конкурентних переваг через лідерство в низькій вартості продукції вимагає від фірми з'ясування оптимальних меж низької вартості за допомогою критерію МС = АТС. Саме ЛІС вказуватиме на найнижчу точку середніх сукупних витрат і на межу обсягів виробництва, яку не слід переходити, бо за цією точкою витрати зростатимуть. До стратегії низьких витрат поряд з принципом не перевищення граничних витрат середніми у короткотерміновому періоді слід додати критерій низь¬ких витрат у довготерміновому періоді, за яким закон спадаючої віддачі починає діяти при великому обсязі виробництва; ефект масштабу вироб¬ництва буде позитивним, якщо при збільшенні розмірів фірми середні ви трати зменшуватимуться. Переваги через досягнення низької вартості; відчутні тоді, коли кумулятивні витрати, що пов'язані з виробництвом ти просуванням товару, нижчі за аналогічні у конкурентів.