1Обгрунтування підприємницької ідеї

Е = 2,81 означає, що на зниження ціни на 1 % попит зреагує збільшенням на 2,81.

Фірмою можуть застосовуватися пільгові ціни на рівні навіть демпін¬гових не тільки для стимулювання продажу, але для погіршення положення конкурента.

Дискримінаційні ціни використовують стосовно некомпетентних по¬купців або надзвичайно зацікавлених у товарі та встановлюють на найви¬щому рівні.

Для товарів з низькою еластичністю попиту можуть встановлюватися високі престижні ціни, зорієнтовані на покупця престижних товарів.

Політика цінового лідера передбачає стеження за фірмою-лідером у встановленні й зміні нею рівня цін.

Політику "цільових цін" застосовують для покриття витрат та отри¬мання розрахункового прибутку на вкладений капітал великі машинобудівні фірми, що виготовляють масову продукцію. Вони діють в умовах мінімаль¬ного ризику.

Методи ціноутворення. Всю цінову інформацію доцільно поділити на ту, що опублікована в періодичних виданнях, інформаційних агенціях та бюро, у прейскурантах, каталогах та проспектах біржових котировок, що отримана на основі запитів або розрахунків. До останніх відносяться ціни торгів аукціонів, посередницьких ринків, розрахункових цін, поточних цін, цільового прибутку, фактичних угод.

Ціни торгів встановлюються на відміну від цін аукціонів на прин¬ципах конкуренції пропозицій від декількох продуцентів на отримання замов¬лень на постачання товарів або підрядів на певні роботи за умовами тен¬дера.

Ціна посередницьких ринків встановлюється на основі даних з кон'юнк¬тури конкретних ринків великих виробників та посередників, що контролю¬ють даний ринок.Розрахункові ціни використовуються стосовно нових або модифікованих товарів або для пристосування ціни до певної мети фірми, або для складан¬ня нерегулярних угод з нетрадиційною продукцією. При цьому можуть застосовуватися методи поточних цін, витрати плюс прибуток, цільового прибутку. Перший метод доречно використовувати при ціновій політиці слідкування за лідером, другий — на ненасичених ринках продукції з не-загостреною конкуренцією, а третій — для підтвердження цільових орієн¬тацій фірми. Встановлення цін на основі рівня поточних — це метод збере¬ження нормальної рівноваги в межах галузі за допомогою зрівноваженої ціни на продукцію фірм-конкурентів.

Ціни фактичних угод враховують всі фактори ринкової кон'юнктури, а також специфіку відносин між контрагентами з приводу товару за весь час дії угоди. Ця ціна коректується в залежності від динаміки цін, умов постачання, умов платежу, розбіжності техніко-економічних параметрів виробів, комплектності та обсягів постачання, розбіжності цін угод і про¬позицій, цін угод і цін каталогів та прейскурантів.

Крива валових надходжень починається з нульової позначки і піднімається догори із збільшенням кількості проданих одиниць товару. Кру¬тизна нахилу кривої валових надходжень залежить від ціни товару. В даному умовному прикладі ціна одиниці комплектувальних виробів 15 гр. од. Якщо фірма хоче одержати валовий прибуток 2 мли гр. од., їй треба продати мінімум 800 тис, одиниць за ціною 15 гр. од./шт. Цей метод ціноутворення потребує від фірми розгляду різних варіантів цін, їх впливу на обсяг.

Встановлення кінцевої ціни. Передусім фірма повинна розглянути ряд додаткових міркувань щодо: психології ціносприйняття, цінової політи¬ки, впливу ціни на інших учасників ринкової діяльності, державної політи¬ки ціноутворення тощо.

Психологія ціносприйняття, крім економічних, враховує психологічні фактори ціни:

— психологічно престижний товар;

— вираження ціни непарним числом.

Політика цін фірми повинна зважати, наприклад, на знижки з ціни. Вплив ціни на інших учасників ринкової діяльності перевіряється че¬рез їх реакцію на ціну продукції фірми: