Інформаційна політика промислово розвинених країн світу

План

1 Міжнародне співробітництво у сфері інформатизації

2 Форми державного регулювання процесів інформатизації у розвинених країнах

1 Міжнародне співробітництво

у сфері інформатизації

Міжнародне співробітництво у сфері інформатизації зумовлене дією вже розглянутої інформаційної тенденції — глобалізації і полягає у розробленні та реалізації концепції глобальної інформаційної інфраструктури. Нагадаємо, що ідея створення ГІІ належить віце-президенту США Е. Гору. Згідно з прий¬нятою концепцією ГІІ складається з матеріальних і нематеріальних компонентів. До перших належать комп’ютери, телефони, комутатори, волоконно-оптичні кабелі, супутники, тобто все, що допомагає повідомленням і файлам перетинати національні кордони. Нематеріальні компоненти можуть бути двох видів:

1) це послуги, програмне забезпечення та інформація, які роблять використання мережі доцільним і технічно можливим;

2) це люди, які керують глобальною інформаційною інфраструктурою та користуються нею.

Головною метою ГІІ є розширення можливостей людини: «це концепція, що змінює наші уявлення про людський потенціал». ГІІ може об’єднати всіх користувачів світу, вона зменшить традиційні перешкоди на шляху до інформації. Кожна людина світу може віртуально побувати в бібліотеці, відвідати заняття в університеті, звернутися до урядової установи чи скористатися приватною базою даних незалежно від національності, рівня достатку та соціального статусу, оскільки ГІІ не вимагає від користувачів фізичної присутності поблизу джерела інформації, великих грошових коштів чи глибокої технічної обізнаності. Хоча певний рівень інформаційної культури та інформаційної грамотності, про які вже йшлося є обов’язковими.

Початково в концепцію ГІІ було закладено п’ять керівних принципів:

залучення приватних інвестицій;

сприяння конкуренції;

надання відкритого доступу до мереж усім інформаційним провайдерам і користувачам;

запровадження гнучких механізмів регулювання, які пристосовувалися б до швидких технологічних змін і ринкової кон’юнктури;

забезпечення загальнодоступності послуг.

Розглянемо докладніше кожний з цих принципів.

Залучення приватних інвестицій означає:

— усунення бар’єрів на шляху приватних інвестицій, дотримання політики, яка сприяє інвестиційним ініціативам на телекомунікаційному та інформаційному ринках;

— регулювання за законами і правилами, які є доступними, розумними і недискримінаційними;

— взаємодію з міжнародними фінансовими інститутами, зокрема Всесвітнім банком і регіональними банками розвитку для залучення приватного і державного капіталу.