Світове господарство

Тенденції розвитку світового господарства тісно пов'язані з проблемами глобального характеру. Ви¬никнення їх спричинене не стільки розвитком промис¬лового виробництва, скільки хижацьким ставленням людини до природи — інтенсивним забрудненням дов¬кілля, винищенням природних багатств тощо. Ці гло¬бальні проблеми почали виявлятися у середині XX ст., у період бурхливого розвитку НТП. За деякими позиціями вони настільки загострились і перебувають у та¬кому критичному стані, що будь-яке зволікання з їх вирішенням загрожує загибеллю цивілізації або дегра¬дацією умов життєдіяльності людини. Перед суспіль¬ством постало багато питань, які внаслідок своєї мас¬штабності і значущості почали впливати на інтереси вже не окремої держави і навіть не регіону чи угрупо¬вання, а на земну цивілізацію загалом. Глобальними вважають проблеми, які:

—мають загальносвітовий, планетарний характер;

—породжують наслідки, що загрожують усій циві¬лізації;

—вимагають негайних дій на основі колективних

і скоординованих рішень світового співтовариства.

Глобальні проблеми досить суперечливі й різнома¬нітні, їх сукупність можна поділити на три сфери. До першої належать проблеми, які виникають внаслідок взаємодії суспільства і природи. До другої — пробле¬ми суспільних взаємовідносин: відносини між держа¬вами різного рівня розвитку, подолання економічної відсталості, локальні та міжнародні кризи — пробле¬ми війни, миру, ядерної безпеки тощо. До третьої сфе¬ри — розвиток людини як особистості, забезпечення її життєдіяльності, боротьба з голодом, бідністю і хворо¬бами. Деякі з глобальних проблем зумовлені протиріч¬чями, породженими соціально-економічними умовами життя народів планети.

Вирішення глобальних проблем пов'язане зі ство¬ренням нового типу всесвітнього господарства, який унеможливить війни, загибель мільйонів людей від го¬лоду, хвороб, знищення життєдіяльного природного середовища.

Сутність економічних законів світового господарства

Поряд з економічними закономірностями та економічною інтеграцією, розвиткові світового господарства притаманні й економічні закони .

Міжнародний поділ праці мжнародне усуспільнення виробництва знаходять конкретний вияв у міжнародній спеціалізації, кооперації, комбінуванні, концентрації виробництва тощо. Ці процеси формують важливий елемент господарського механізму на інтернаціональному рівні.

Інтернаціоналізація виробництва нерозривно пов’язана з переходом міжнародного поділу праці від часткового до одиничного. Загальний поділ праці, на мою думку, грунтується на спеціалізації цілих сфер суспільного виробництва, частковий – на предметній спеціалізації окремих виробничих одиниць.

Розвиток часткового поділу праці відбувається як у межах національних країн, так і в міжнародному масштабі (інтернаціоналізація одиничного поділу праці) через ринкові та позаринкові зв’язки між підприємствами, які виробляють взаємообумовлену прдукцію.

У зв’язку з цим у процесі міжнародного усуспільнення виробництва розвиваються сталі та тісні зв’язки між підприємствами, які кооперуються. Причому ці зв’язки мало залежать від стихії товарного обміну на світовому ринку.

Це свідчить про дію закону інтернаціоналізації виробництва, його різну інтенсивність у тих чи інших регіонах світового господарства. Щоб дати простір дії цього закону, слід насамперед створити належні умови: розвинути транспортну інфраструктуру, розгалужену мережу інформаційних комунікацій, домогтися якісних змін у кредитно-валютній сфері, прийняти відповідні закони, усунути нестабільність у сфері національних, політичних, соціальних відносин, запровадити конвертовану валюту та інше.Дія закону інтернаціоналізації виробництва органічно пов’язана з процесами, які відбуваються на світовому ринку, зокрема зінтерна-ціоналізацією ринку. У сфері торгівлі діє закон випереджаючого зрстання зовнішньої торгівлі порівнянно зі зростанням виробництва. Так, за період 1950-1990рр. темпи зростання міжнародної торгівлі станоновили щорічно 9-11%, значно (більше ніж у два рази) випереджаючи темпи зростання ВВП. [ 1,305]