Світове господарство

Розрахунки за зовнішньоторговельними операціями кожна країна здійснює у натуральних і вартісних по¬казниках. За натуральним виміром динаміку зовніш¬ньоторговельного товарообігу виражають індекси фі¬зичного обсягу експорту та імпорту, які демонструють тенденції зміни обсягів реальної маси товарів. На відміну від них, вартісні показники відображають не тіль¬ки зміни в кількості експортованих та імпортованих то¬варів, а й коливання цін. Тому вартість експорту може зменшитися навіть за збільшення кількості експортова¬ної продукції, якщо впадуть ціни на неї, і навпаки.

Успішний розвиток зовнішньої торгівлі всіх країн забезпечується відкритістю економіки і рівнем цін на світовому ринку. Відкрита економіка передбачає ціліс¬ний єдиний економічний комплекс, інтегрований у сві¬товий ринок, сприяє активному застосуванню різних форм спільного підприємництва, організації зон віль¬ного підприємництва, ліквідації державної монополії зовнішньої торгівлі, ефективному використанню прин¬ципу порівняльної переваги країни в МПП, передбачає зважену відкритість внутрішнього ринку щодо інозем¬ного капіталу, товарів, технологій, інформації.

Надходження на світовий ринок усе більшої кіль¬кості товарів зумовлює насичення і збільшення попи¬ту на послуги і як наслідок — розширення міжнарод¬ного ринку послуг. Послуги можуть бути надані або у речовому вигляді (реалізацією товару), або у процесі функціонування живої праці. Два способи надання (вироблення) послуг зумовлюють два види послуг. Перший опосередковується речами, має справу із споживчими товарами. Надання подібних послуг за своєю суттю нічим не відрізняється від праці у сфері матері¬ального виробництва.

Другий вид послуг спрямований безпосередньо на людину або на зовнішні умови. Такі послуги не пов'яза¬ні з матеріальними речами, їх надання невіддільне від споживання, а створення є одночасним зі споживанням у процесі задоволення потреб, тобто вони с нематері¬альними (невиробничими). Значна роль у невиробни¬чих послугах належить туризму, який є динамічною сферою зовнішньоекономічної діяльності. Туризм — особлива галузь економіки країни, оскільки створює нову матеріальну цінність, реалізуючи її у формі пос¬луг, і одночасно реалізує нематеріальні послуги, по¬в'язані з обслуговуванням туристів. Туризм є виробни¬чо-обслуговуючим процесом, оскільки здійснює вироб¬ничі та невиробничі функції.Дещо меншу частку міжнародного ринку послуг охоплює така галузь, як освіта. Обмін здійснюється, як правило, у межах вищої школи. Міжнародні зв'язки ви¬щої школи набувають різних форм: обмін досвідом та ін¬формацією, викладачами і науковими співробітниками, аспірантами і студентами, погодження підходів до проце¬су навчання і програм, спільна дослідницька діяльність, утворення інтернаціональних робочих колективів. Біль¬ше сотні міжнародних організацій займаються інтернаці¬ональною діяльністю у вищій школі. Все більше поши¬рюється надання освітніх послуг на комерційній основі. Проте значна частина співробітництва між вищими нав¬чальними закладами існує на некомерційних засадах.

Важливою особливістю надання (виробництва) по¬слуг є те, що вони часто об'єднуються з експортом у межах одного контракту і потребують безпосередньої зустрічі покупців і продавців.

Спеціалізація науково-дослідної діяльності у межах світового господарства стимулює розвиток міжнародно¬го науково-технічного співробітництва. У другій поло¬вині 70-х років у світовому господарстві почав інтенсив¬но формуватися ринок новітніх технологій. Економічна вигода від міжнародного обміну передовими технологі¬ями зумовлена раціональнішим використанням засобів виробництва, промисловим опануванням нових техно¬логій, товарів, виникненням нових ринків збуту, прис¬коренням економічного розвитку.

Світовий досвід свідчить, що між ринком науково-технічних знань та технологій і ринком послуг є багато спільного, а механізм укладання угод і реалізації — майже ідентичний. Відмінність лише в тому, що на цьому ринку немає товарної маси. На ринку науково-технічних знань реалізуються товари інтелектуальної власності, юридичне захищені патентами, авторськи¬ми свідоцтвами та науково-технічні, комерційні, фі¬нансові, а також інші знання і досвід, не захищені у правовому відношенні.

Особливою складовою структури світового ринку є міжнародна міграція капіталу — розташування за ме¬жами країни коштів, здатних приносити їх власнику дохід. Вивіз капіталу починається тоді, коли він може приносити значно більшу норму прибутку, ніж та, яку він дає внаслідок вкладання в економіку власної країни. Міграція капіталу заради великого прибутку зу¬мовлена багатьма причинами:

—відносне перенагромадження капіталу в країні-експортері;

—розбіжності між попитом на капітал і його про¬ позицією у різних ланках (країнах) світового господарства;