“Економічна сутність акцизного збору”
Так, у Декреті КМУ № 18-92 [ 12 ] його визначення наводиться у статті 1, а саме :
Акцизний збір – це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції).
Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір та його ставки затверджуються КМУ.
З часом, згідно із Законом України № 1243-XIV [7 ] визначено наступне:
Акцизний збір – це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересуванні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів.
Крім цього, в Декреті [12] було введено новий термін “податковий агент”, під яким розуміється суб'єкт підприємницької діяльності, створений у формі підприємства з іноземною інвестицією, право якого на звільнену від оподаткування окремими податками, зборами (обов'язковими платежами) було підтверджено рішенням суду, який уповноважений згідно із статтею 4 цього Декрету здійснювати нарахування та стягнення акцизного збору з платників акцизного збору, визначених у пункті “Д” статті 2 цього Декрету, а також вносити суми акцизного збору, стягнуті з його платників, до бюджету.
Податковим агентом вважається також уповноважений державний орган, що здійснює продаж підакцизних товарів, вилучених з вільного обігу або конфіскованих у випадках, передбачених законодавством.Акцизний збір належить до категорії спецефічних акцизів і стягується за ставками, диференційованими відносно кожної групи товарів.
При введенні акцизного збору у податкову систему незалежної України ним було замінено інший непрямий податок - податок з обороту. Акцизним збором, як і податком з обороту оподатковуються високорентабельні предмети споживання, які не належать до предметів першої необхідності.
Надходження до бюджету від податку з обороту формувались як різниця між роздрібною й оптовою цінами, які встановлювалися державою. У сучасних умовах, коли ціни встановлював здебільшого ринок, цей податок неефективний, і тому виникла потреба замінити його акцизним збором.
Спільним для податку з обороту та акцизним збором є те, що вони стягуються одиин раз у кінцевому технологічному процесі виготовлення.
Дослідження економістів свідчать про те, що предмети не першої необхідності, до яких належать підакцизні товвари, проявляють високу еластичність як щодо цін, так і щодо доходів споживачів. Тобто, при збільшенні цін на підакцизні товари або зменшенні доходів споживачів скорочення обсягів останніх відбуваєтться більш високими темпами.
У період економічного спаду, коли доходи зменшуються, споживання підакцизних товарів різко скорочується, що призводить до зменшення надходжень до бюджету від цього податку, а в період економічного зростання, навпаки, надходження збільшуються темпами, які перевищують темпи розвитку економіки. З іншого боку, завдяки високій еластичності надходжень від акцизного збору відносно динаміки національного доходу, цей податок є ідеальним з точки зору “вбудованого стабілізатора” економічного циклу. Ннижче наведено визначення платника акцизного збору згідно із законом України № 1243 [ 7 ] .
Платники акцизного збору:
субєкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів (послуг) на митнній території України, у тому числі з давальницької сировини;
нерезиденти які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством;