“Економічна сутність акцизного збору”

При проведенні аудиту необхідно перевірити відповідність підсумків у відомостях та сум, які зазначені у розрахунках з акцизного збору.

При цьому аудитор повинен перевірити арифметичні підрахунки акцизного збору. При виявленні невідповідності аудитор повинен вказати про це в аудиторському висновку.

Кінцевим результатом діяльності аудитора є написання аудиторського висновку, яким оформлюється закінчена перевірка підприємства. Складання аудиторського висновку регламентується статтею 7 Закону України “Про аудиторську діяльність” [ 5 ].Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів, його публікація є свідоцтвом того, що податковий звіт як вцілому так й в усіх деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення податкового обліку, визначеного внутрішнім регламентом облікової політики підприємства і є достовірним.

У відповідності до цілі складання аудиторський висновок може мати декілька призначень,разом з тим він завжди:

короткий, змістовний, цілеспрямований, правовий акт , оскільки у визначених законом випадках лише перевірений аудитором звіт є доказом про результати роботи підприємства.

Перейдемо безпосередньо до порядку складання аудиторського висновку. Він обов’язково повинен містити наступні елементи:

заголовок, повна назва об’єкта, що перевіряється абзац в якому зазначається кому адресований аудиторський висновок; склад перевірених аудитором документів, період; час перевірки; термін перевірки , зміст проведених аудитором робіт ; дата складання; адреса аудиторської фірми; підписи.

Контроль за правильністю та своєчасністю сплати акцизного збору до бюджету здійснюють податкові інспекції шляхом камеральної та документальної перевірок. Камеральна перевірка проводиться в момент одержання розрахунку податковим інспектором без виходу на підприємство. Перевіряються відповідність сум акцизного збору, відображених у розрахунку та інших формах бухгалтерської звітності, а також правильності арифметичного підрахунку.

Документальна перевірка розрахунків з акцизного збору проводиться з виходом на підприємство не менш, ніж один раз на два роки в строки, встановлені керівниками податкових інспекцій.

При документальній перевірці визначають правильність правильність відображення оборотів по кредиту рахунку 65 “Розрахунки з бюджетом”. Для цього використовується відомість № 16 ( з відвантаження та реалізації товарів ), товарно-транспортні накладні на відвантаження готової продукції ( дод.П.), банківські (журнал-ордер №2) та касові документи.

При перевірці оборотів за дебетом рахунку 65 перевіряється своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору. На завершення документальної перевірки звертається увага на правильність арифметичних підрахунків за дебетом та кредитом рахунку 65 та відповідність цих сум сумам, відображених у відповідних розрахунках по акцизному збору, поданих у податкову інспекцію. За результатами документальної перевірки в разі встановлення неправильності чи несвоєчасності сплати акцизного збору до бюджету складається акт в двох примірниках. Акцизний збір розраховується згідно з установленими ставками та оподатковуваним оборотом. Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються підприємством-платником самостійно, виходячі з обсягів реалізованих підакцизних товарів за встановленими ставками.

Крисківський спиртзавод не являється постійним платником акцизного збору. Але, після здійснення обороту з реалізації, підприємство сплачує суми акцизного збору на третій день після здійснення обороту з реалізації.

Підприємство Крисківський спиртзавод забовязався самостійно сплачувати суму податкового забовязання, зазначеного у поданому ним розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання розрахунку. Датою виникнення податкових забовязань з продажу підакцизних товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше.