“Економічна сутність акцизного збору”
Як зазначилося раніше підприємство Крисківський спиртзавод не є постійним платником акцизного збору. Але, за готову продукцію, яка отримана виробником як оплата за надані послуги, платником є виробник, який сплачує акцизний збір до бюджету у визначені законодавством строки.
Бухгалтерія Крисківського спиртзаводу щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним складає і подає до органів податкової служби розрахунок акцизного збору (дод.Р.).
Розділ 4.Методичні та практичні рекомендації щодо обліку,аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору.
4.1.Удосконалення методики обліку, аналізу і аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору
На сьогоднішній день законодавство з акцизного збору постійно змінюється і не існує єдиного законодавчого документу, в якому б знайшли відображення всі норми повязані справленням акцизного збору.
Проведені дослідження по методиці обліку, аналізу та аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору на “Крисківському спиртзаводі” показали, що аналітична та практична робота ведеться в ціленаправленому порядку. Але ї є свої недоліки.
Так, при вивченні вищезазначених питань працівники підприємства скаржились на те, що дуже важко працювати з сплатою акцизного збору, так як законодавство з акцизного збору змінюється щомісячно.Цікавим ньюансом є те¸ що при одержанні попередньої оплати Інструкцією “Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів капіталу зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій “ від 30.11.99 р.№291 окремий субрахунок не передбачено . Тому доцільно відкрити окремий субрахунок наприклад 645 «Податкові зобовязання з акцизного збору».
Як вже зазначалося раніше дата виникнення податкових зобовязань з акцизного збору визначається за правилом першої події тобто або за датою зарахування коштів на банківський рахунок(оприбуткування в касу інкасації в банківській установі) платника акцизного збору врахунок оплати реалізованих товарів(продукції) або за датою відвантаження(передачі ) товарів(продукції).Що стосується дати виникнення податкових зобовязань з акцизного збору при здійсненні бартерних операцій, то така, на мою думку, буде відповідати моменту відвантаження продукції незалежно від дати одержання зустрічного постачання.
Передусім необхідно підкреслити, що майже в усіх країнах із розвинутою економікою акцизи представлені у двох формах- універсальних і специфічних. Хоча останнім часом специфічні акцизи і поступаються універсальним своїм значенням у формуванні бюджетних надходжень, їх існування поки ще не ставиться під сумнів. Причина полягає в тих відмінах, які існують між цими двома видами акцизів і зумовлюють їх різке значення і для фіскальних інтересів держави, і для інших економічних чинників.
Для виконання державою своїх функцій щодо економічного розвитку країн та соціального забезпечення населення необхідні фінансові ресурси, які акумулюються в бюджетних та позабюджетних державних фондах.
Головним джерелом наповнення дохідної частини державного і місцевх бюджетів є податки, які також виконують функціх інструменту регулювання доходів та накопичень в окремих секторах економіки. Податки застосовуються державою як еластичний важіль впливу на поведінку економічних та соціальних структур.
У податковій системі України важливе місце займають непрямі податки: акцизний збір та мито. Акцизний збір за своєю питомою вагою в податкових надходженнях до зведеного бюджету держави посідає значне місце і поступається лише ПДВ, податку на прибуток підприємсв та прибутковому податку з громадян.
На сьогодні не існує єдиного законодавчого документу, в якому б знайшли відображення всі норми, повязані з питанням справляння акцизного збору.
Враховуючи те , що з дня прийняття Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» та законів, які регулюють питання справляння акцизного збору, було внесено багато змін та доповнень, для зручності в користуванні пропоную наступні законодавчі акти в кодифікованому вигляді: