Зворотний зв'язок

“Економічна сутність акцизного збору”

Покупцям, які придбали спирт етиловий забороняється використовувати його не за призначенням, продавати або передавати іншим субєктам підприємницької діяльності, в тому числі вборг, а також обмінювати на інші матеріали.

Бухгалтерія Крисківського спиртзаводу і покупець щомісячно до 15 числа місяця, що настає за звітним, повідомляє ДПІ про обсяги виробництва і реалізації спирту етилового та про обсяги його надходження та використання.

Податковий облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору

Що стосується методики податкового обліку, то згідно з підпунктом 4.2.1. статті 4 ЗУ № 283\97 ВР [ 6 ], суми акцизного збору, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни реалізації, не включаються до складу валових доходів.

У підприємства, що придбає підакцизну продукцію, а також в імпортера підакцизних товарів сума підакцизного збору включається до складу валових витрат (за наявності підтверджуючих документів на підставі підпункту 5.2.5 статті 5 Закону України "Про податок на прибуток".

При цьому наказом ДПА № 306 [ 9 ], яким внесено зміни до порядку по- дання декларації про прибуток підприємства (дод.К.), затвердженого наказом ДПАУ №214 [13], встановлено Порядок відображення акцизного збору в податковому обліку. Так, відповідно до абзацу третього підпункту 3.1.1 Порядку,“платник податків, що забовязаний включати до ціни товару (продукції) акцизний збір, відображає загальний дохід від продажу таких товарів без сум акцизного збору і не включає суми акцизного збору до валових витрат ( рядок 19 декларації) при внесенні сум акцизного збору з його платників до бюджету. Решта платників податків відображають дохід від продажу товарів з урахуванням сум акцизного збору”.

Відразу слід сказати, що зміни внесені до Порядку Наказом №306[21], стосується тільки податкових агентів (які лише виконують функції платників акцизного збору, однак при цьому такими не є) і осіб, що придбувають у них підакцизні товари.Відповідно до процитованого вище абзацу суми акцизного збору, включені податковим агентом до ціни проданих їм підакцизних товарів, не включаються до загального доходу від продажу таких товарів (тобто не відображаються в рядку 1.1. додатку А), але і не включаються до валових витрат податкового агента ( тобто не відображаються в рядку 19.1 додатка Ж-1). Покупець же підакцизних товарів, який у цій операції (операції з придбання підакцизних товарів у податкових агентів) і є платником акцизного збору, включає суму сплаченого податковому агенту акцизу до складу валових витрат не в загальній сумі придбаних у нього ж товарів, а шляхом включення її до рядка 19 декларації про прибуток підприємства (через рядок 19.1 додаток Ж-1). При подальшому продажу таких товарів суму акцизного збору буде відображено в складі валових доходів підприємства – покупця, отриманих від їх продажу (із зазначенням у рядку 1.1 додатка А).

Вітчизняні товаровиробники- платники акцизного збору відображають суми акцизного збору , включеного до ціни реалізованої підакцизної продукції (товару), у складі валових доходів від продажу такої продукції (товарів) у рядку 1.1. додатка А. При цьому сума акцизного збору, що підлягає перерахуванню до бюджету, включається до складу валових витрат зазначених підприємств (з відображенням по рядку 19.1 додаток Ж-1).

Інші продавці підакцизної продукції (товарів), які не є платниками акцизного збору включають до податкової вартості придбаної продукції (товарів) з відображенням їх в рядку 5 додатка Ж. При подальшому продажу такої продукції (товарів) суму збору буде відображено у валових доходах підприємства в складі продажної вартості цієї продукції (товарів) у рядку 1.1. додатка А.

У нагромаджувальних відомостях окремо по кожній назві (найменування) товарів (продукції) з урахуванням характеристики цього товару (підгрупи, групи), на підставі первинних документів накопичуються дані про кількість реалізованих товарів, ціна реалізації, вартість за відпускними цінами з урахуванням акцизного збору.

Підсумки у відомостях здійснюються у строки, необхідні для подачі податкової звітності та сплати акцизного збору за певний період.

Розрахунок акцизного збору складається з трьох розділів:

Розділ 1 “Обчислення суми акцизного збору” включає в себе дані про реалізований товар, про діючі ставки акцизного збору, нарахованому при продажу підакцизних товарів.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат