“Економічна сутність акцизного збору”
Отже, як видно з вищевикладеного, продумана організація та планування аудиту дають змогу аудитору найбільш ефективно виконувати свої обов”язки , які в даному випадку полягають в аудиті розрахунків з акцизного збору та достовірності звітності.
Проведення аудиту розрахунків з бюджетом щодо нарахування та сплати акцизного збору можна умовно поділити на дві частини: аудит податкових зобов”язань з акцизного збору та аудит бюджетного відшкодування акцизного збору.
Отже, під час проведення аудиту правильності обчислення податкових зобов’язань з акцизного збору необхідно провести перевірку правильності визначення об’єктів оподаткування акцизним збором.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “ Про акцизний збір”,
об’єктом оподаткування щодо “Крисківського спиртзаводу ” став оборот з реалізації підакцизних товарів, а саме : горілчаних виробів.
Суми податкових зобов’язань щодо сплати акцизного збору відображаються по кредиту рахунку 64 “ Розрахунку з податками й платежами “ субрахунок з акцизного збору у кореспонденції з рахунками : 70 “ Доходи від реалізації” – у випадках відвантаження підакцизних товарів, в оплату за які кошти від покупця на дату відвантаження підприємство не отримало, а також у випадках відпуску товарів за готівку.
Сума акцизного збору, яка відповідно з Указом Президента України “ Про міри по регулюванню реалізації спирту етилового та алкогольних напоїв”[14] сплачується під час купівлі, або митного огляду спирту етилового, який використовується для виробництва підакцизної продукції та виготовлення лікувальних засобів, відображається підприємством по дебету рахунку 643 “ Податкові зобов’язання з акцизного збору та кредиту рахунків “ 631 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками “.
Під час аудиту аудитор перевіряє, щоб після відвантаження підакцизної продукції, для виробництва якої використовувався спирт етиловий, сума акцизного збору, яка відшкодовується з бюджету відображалась по дебету рахунків 64 “ Розрахунки з податками й платежами” субрахунок “ по акцизному збору “ в кореспонденції з кредитом рахунку 643 “Податкові розрахунки з акцизного збору”.
Отже, при проведенні аудиту необхідно звернути особливу увагу на правильність оформлення документів, щоб кожна сума сплати та отримання товарів були підтверджені відповідними документами .
Під час проведення аудиту, аудитор повинен особливу увагу приділяти правильності застосування ставок акцизного збору, курсу євро ( з 1 січня 1999 року ) на перший день кварталу, в якому проводилась реалізація підакцизних товарів .
Необхідно також проаналізувати чи правильно проставлені коди товарів згідно з Гармонізованою системою опису кодування товарів , назва товарів згідно з вказаним кодом, їх практична місткість та інші показники.
При проведенні аудиту, аудитор повинен звернути увагу на оформлення розрахунків з акцизного збору: складені не за встановленою формою, не підписані керівником і головним бухгалтером не дійсні.
Аудитор повинен перевірити правильність арифметичного підрахунку суми акцизного збору, належної до сплати в бюджет, а також дотримання термінів сплати податку. У разі знаходження порушень аудитор повинен відобразити це в аудиторському висновку.
Джерелом проведення аудиту розрахунків з бюджетом з акцизного збору служать: розрахунок з акцизного збору ( дод.М.); головна книга (дод.Н.) ; баланс (дод.О.); нагромаджувальні відомості реалізації підакцизних товарів (дод.П.) ; первинні документи – товарно-транспортні накладні, платіжні та банківські документи та інші.
Для проведення аудиту достовірності звітності з акцизного збору, аудитор перевіряє нагромаджувальні відомості реалізації підакцизних товарів, це окремо по кожній назві товарів з урахуванням характеристики цього товару на підставі первинних документів ( товарно-транспортних накладних, платіжних банківських, касових документів), які повинні бути також представлені аудитору, накопичуються дані про кількість реалізованих товарів, ціну реалізації, вартість за відпускними цінами з урахуванням акцизного збору.