Мікроекономічний аналіз взаємозв’язку інвестицій та процентних ставок
де cov (r, rm) - коваріація між доходом на акції компанії та середнім доходом на ринку цінних паперів;
var (rm) - варіація середнього доходу акцій на ринку.
називають коефіцієнтом чутливості, оскільки він характеризує ступінь ризику інвестування в акції компанії порівняно з ризиком інвестицій у ринковий портфель: якщо > 1, то ризик високий, якщо 0 < <1, то ризик менший порівняно з середнім на ринку.По суті, коефіцієнт р визначає ступінь чутливості конкретної компанії до дії факторів, які формують так званий систематичний, або недиверсифікований ризик. Систематичний ризик - це ризик, характерний для всього ринкового середовища, в якому функціонують усі без винятку компанії. Він обумовлений дією макроекономічних та політичних факторів (наприклад, ростом чи зниженням процентної ставки, інфляцією, змінами в політиці уряду тощо).
Найбільшою складністю, яка виникає при застосуванні методу САРМ, є визначення коефіцієнта . У зарубіжній практиці прийнято використовувати -коефіцієнти компаній-аналогів, акції яких активно котуються на фондовій біржі, або середнє значення коефіцієнтів декількох компаній-аналогів. При цьому аналог повинен бути максимально наближеним до оцінюваної компанії перш за все з точки зору чутливості до дії факторів систематичного ризику. Особливо важливими є галузеві ознаки, масштаби бізнесу, обсяг ринку збуту, стадія розвитку компанії, ступінь стабільності доходів.
Однак навіть в умовах розвинутого ринку не завжди є можливість вибрати компанію-аналог чи отримати інформацію про її коефіцієнт . Крім того, -коефіцієнти можуть бути нестійкими, тому за допомогою минулих періодів неможливо достовірно прогнозувати майбутнє.
Модель САРМ враховує тільки систематичний ризик, чого для західних компаній цілком достатньо. В Україні підприємства характеризуються відносно високим рівнем спеціалізації, тому необхідно додатково оцінювати й несистематичний (специфічний) ризик.
У той же час у західних країнах для визначення ставки дисконту найчастіше використовують саме модель САРМ, і, як показує практика, результати, отримані цим методом, рідко суперечать здоровому глузду. В Україні такий підхід знайде практичне застосування при достатньо розвинутому фондовому ринку.
1.3. Реальна ставка процента – це процент, що позичальники платять мовою реальних товарів та послуг. Вона дорівнює номінальній (або грошовій) ставці процента мінус темп інформації.
З’ясуємо це на прикладі. Нехай ставка та темп інфляції становлять по 20%. Якщо ви берете у позику 1000 дол. сьогодні, то наступного року зобов’язані повернути 12000 дол. Проте внаслідок інфляції реальна вартість 1200 дол. наступного року буде такою самою як 1000 дол. цього року. Отже, насправді, ви повертаєте борг на ту суму реальних благ. У цьому випадку процентна ставка мовою реальних товарів (реальна ставка процента) дорівнює нулю, а не 20%.
Реальна процентна ставка коригує номінальну процентну ставку на темп інфляції. Отже, реальна процентна ставка дорівнює номінальній процентній ставці мінус тем інфляції. Коли приймаються інвестиційні рішення, реальна процентна ставка особливо важлива.
Отже альтернативною вартістю інвестицій є процентна ставка – ціна одиниці фінансових ресурсів, що використовуються протягом року. Процентна ставка вимірюється у частках від одиниці або у відсотках.
ВИСНОВОК:
Я побачила, що розмір споживання та інвестицій може коливатися з року в рік, а коливання інвестицій бувають дуже різкими. Це означає, що загальний потік видатків у доларах (сукупний попит) не гарантує усталеного зростання з року в рік.
Відповідно до загальноприйнятих стандартів інвестиція визначається доцільною коли показник чистого сучасного значення більший від нуля, а внутрішня норма доходності вища від вартості капіталу. Для того, щоб не помилитися в розрахунках цих показників, сформулюємо принцип, узгодження процедури переказу грошового потоку і розрахункової ставки дисконту. Сутність принципу полягає в тому, що прогноз грошового потоку й оцінка вартості капіталу, прийнята як показник дисконту, мають бути зв’язані у вигляді єдиної розрахункової схеми. Цей принцип для новачка у використанні технології інвестиційного планування, роль своєчасного обмежувача, який не дасть йому помилитися.