Мікроекономічний аналіз взаємозв’язку інвестицій та процентних ставок

проекти повинні пропонувати одноразове вкладення початкових інвестицій. Якщо інвестиції здійснюються протягом декількох періодів або перервне (а це часто буває на практиці), то застосування даного методу значно ускладнюється.

Широке розповсюдження періоду окупності як одного з основних методів оцінки інвестицій поряд з простотою розрахунку та ясністю для розуміння має ще одну перевагу. Він досить точно сигналізує про степінь ризиковості проекту. Адже чим більший період потрібен для повернення вкладених коштів, тим більше шансів виникнення несприятливої ситуації, яка може заперечити усі попередні аналітичні розрахунки. Тому в ситуаціях зі значним рівнем ризику в першу чергу слід звертатись до цього методу. Окрім того, чим коротший період окупності, тим більші грошові потоки надходять в перші роки реалізації проекту, а значить, тим більший рівень ліквідності має проект.

Разом з тим період окупності має й недоліки, оскільки ігнорує важливу обставину - зміну вартості грошей у часі, а також він не може служити мірилом прибутковості проекту, бо не враховує грошових потоків після того, як початкові інвестиції вже окупились.

Тому період окупності не рекомендується використовувати як основний метод оцінки ефективності інвестицій. Його застосовують у комплексі з іншими методами лише для отримання додаткової інформації. У такому разі даний метод є і практичним, і корисним. Слід зауважити, що вищевказаний недолік, а саме - неврахування зміни вартості грошей у часі можна ліквідувати. Для цього необхідно застосувати процедуру дисконтування.

Оскільки прості методи розглядають різночасові витрати та надходження як рівноцінні, їх використовують для наближеної оцінки у випадку великої кількості альтернативних проектів на стадії їх попереднього відбору.

Для більш точної оцінки ефективності інвестицій застосовують методи дисконтування.

Оцінка ефективності інвестицій із застосуванням концепції дисконтування

Концепція дисконтування є одним із ключових моментів у сучасній теорії фінансів і, як відомо, базується на врахуванні зміни вартості з плином часу.

Дисконтування - процес визначення теперішньої вартості майбутніх грошових надходжень за допомогою ставок дисконту.

Під ставкою дисконту (discount rate) мають на увазі ставку доходу, що використовується для перерахунку грошових сум, які підлягають сплаті або отриманню в майбутньому, в теперішню вартість.

Тому важливою і в той же час вкрай актуальною проблемою, яку необхідно вирішувати при оцінці ефективності інвестицій, є визначення ставки дисконту. Коректний вибір дисконтної ставки не тільки гарантує високу точність таких показників, як чиста теперішня вартість, індекс рентабельності, дисконтований період окупності та ін., а й забезпечує адекватність проведених розрахунків економічним умовам того ринкового середовища, в якому проект має бути втіленим.

Найчастіше цей показник береться без всякого обґрунтування або як найбільш типовий чи поширений (у цьому випадку він більше нагадує ставку дисконту, прийняту в зарубіжних методиках з інвестиційних розрахунків). Тим часом зрозуміло, що таке наближене значення коефіцієнта дисконтування впливає на результати стосовно точності, адже чутливість розрахунків до цієї величини досить велика.Проте сучасна фінансово-економічна теорія має достатньо великий обсяг системних знань як щодо пояснення економічного змісту цього показника, так і щодо методики визначення ставки дисконту. В Україні проведення таких розрахунків значно ускладнюється (а часто буває неможливим) у зв'язку з нестачею інформації про стан ринку та іншими проблемами, пов'язаними з формуванням ринкової економіки. Тому доцільно розглянути найбільш поширені - класичні методи визначення ставки дисконту.

Модель оцінки капітальних активів (capital-asset pricing model -САРМ).

Суть методу САРМ зводиться до твердження, що будь-який інвестор прагне отримати додатковий доход порівняно з гарантованими доходами від безризикових цінних паперів (наприклад, від урядових облігацій). Додатковий доход являє собою не що інше як винагороду, яку інвестор отримує за те, що вкладає кошти в активи з більш високим рівнем ризику.