Особливості перехідної економіки України

Виходячи з цього, оптимальна політика роздержавлення полягає по-перше, у різкому скороченні сфери державної власності та роз¬ширенні сфери інших форм власності, по-друге, у здійсненні якіс¬них змін у самій державній власності шляхом перетворення тру¬дових колективів державних підприємств на реальних суб'єктів власності та господарювання. Потрібні обов'язкове дотримання оп¬тимального співвідношення державної форми з іншими формами власності та роздержавлення на основі науково обгрунтованої еко¬номічної політики.

У ринковій економіці приватна, колективна і державна форми власності взаємодіють і виконують свої власні функції. При пере¬ході до ринку приватний і колективний сектори можуть розвива¬тися двома напрямами. Перший — це порівняно швидкий розви¬ток приватних і колективних форм з їхніх залишків, які якимось чином збереглися. Другий — поступове розмежування приватних і колективних економічних відносин від державного сектора еконо¬міки і їх поєднання. Головною проблемою економічної політики перехідного періоду є співвідношення та взаємодія між приватною, колективною та державною формами розвитку економіки. Об'єк¬тивною реальністю перехідного періоду від командної до ринкової економіки є протиріччя між державним і приватним секторами економіки. Розв'язати це протиріччя можна тільки шляхом підтримки і достатнього розвитку колективної і приватної форми власності. Головною умовою економічної політики в поєднанні державної, колективної і приватної форм власності є забезпечення пріоритету національних економічних інтересів, формування духу українсько¬го підприємництва.

Закони України "про власність", "Про форми власності на зем¬лю" та інші законодавчі акти дають такі визначення форм влас¬ності.

Приватна власність громадян:

а) особиста власність, що формується за рахунок трудових дохо¬дів від ведення власного господарства, від коштів, вкладених у кре¬дитні заклади, акції та інші цінні папери;

б) власність трудового господарства — це власність членів сім'ї та інших осіб, які спільно ведуть трудове господарство (майстерні, інші малі підприємства у сфері побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування, житлові будинки і господарські будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби, сировина, матеріали та інше майно, потрібне для самостійного ведення господарства);

в) власність селянського й особистого підсобного господарства, Селянське господарство може мати у власності землю, житлові бу¬

динки, господарські будівлі, насадження на земельній ділянці, про¬дуктивну і робочу худобу, сільськогосподарську техніку, транспортні засоби, інше майно, потрібне для самостійного ведення сіль¬ськогосподарського виробництва, переробки і реалізації продукції. Вироблена продукція і отримані доходи є власністю селянського господарства і використовуються ним на свій розсуд.

Суб'єктами права приватної власності є громадяни України, іно¬земні громадяни та особи без громадянства.

Колективна власність:

а) власність орендного підприємства — це вироблена продукція, отримані доходи і придбане за рахунок коштів цього підприємства

майно;

б) власність колективного підприємства. Ця форма власності виникає в тому випадку, якщо все майно державного підприємства переходить у власність трудового колективу шляхом викупу оренд¬ного майна або придбання майна іншими законними способами. Майно колективного підприємства, включаючи вироблену продук¬цію і одержані доходи, є загальним надбанням його колективу;

в) власність кооперативу — це майно, що створюється за раху¬нок грошових та інших майнових внесків членів кооперативу, ви¬робленої продукції, доходів, отриманих від реалізації, та іншої ді¬яльності, передбаченої статутом кооперативу;

г) власність акціонерного товариства становить майно, придба¬не за рахунок продажу акцій, а також отримане в результаті його господарської діяльності чи придбане ним іншими законними шля¬хами;д) власність господарських асоціацій (об'єднань) становить май¬но, добровільно передане їм підприємствами та організаціями, а також одержане в результаті їхньої господарської діяльності. Водно¬час господарська асоціація не має права власності на майно тих підприємств, що входять до її складу;