Розвиток економічних поглядів В.І.Леніна

Значне місце у творах Леніна присвячується доведенню одноти¬пності дрібнотоварного та капіталістичного господарства, що було наслідком полеміки з народниками. Ленін, використавши метод Маркса, показав генетичні джерела капіталістичного товарного ви¬робництва.

Для підтвердження своїх висновків він використовує велику кількість статистичних матеріалів, що надає його роботам ілюстра¬тивного, вірогідного характеру. У цілому праці Леніна кінця XIX ст. присвячено захисту марксизму та доказу того, що в Росії процес розвитку капіталізму відбувається за марксистською схемою, а тому й революційна теорія марксизму є справедливою і для Росії.

Ленінське вчення про имперіалізм

Внеском Леніна в розвиток економічної теорії можна вважати його аналіз монополістичної стадії капіталізму. Щоправда, ме¬тод та мету дослідження знову ж таки запозичено в Маркса, а еко¬номічну теорію спрямовано на доведення справедливості револю¬ційної доктрини.Маркс і Енгельс, досліджуючи капіталістичний спосіб ви¬робництва, звернули увагу на виникнення в ньому нових тенден¬цій, що були визначені ними як процес концентрації та централі¬зації виробництва. Енгельс, зокрема, вказував, що ці процеси супроводжуються новими економічними явищами — плануван¬ням виробництва та збуту, змінами в ціноутворенні. Однак ці зміни тоді ще не набули загального характеру, а тому не вплину¬ли суттєво на зміст теоретичних узагальнень основоположників марксизму.

Проте в економічних теоріях пізніших шкіл та напрямків ці тен¬денції знайшли відображення у вигляді нових підходів до аналізу процесу ціноутворення, співвідношення попиту та пропозиції, фак¬торів розвитку та чинників економічної рівноваги, взаємовпливу лі¬беральної (конкурентної) та монополізованої економіки.

Ленінська теорія монополістичної стадії капіталізму була орга¬нічно вписана в марксистську класову, формаційну економічну теорію. Її висновки збігалися з висновками «Капіталу». Вона була його прямим продовженням і розвитком його ідей. Водночас ця тео¬рія містить ряд положень і узагальнень, які мають самостійну нау¬кову вагу.

Основні положення ленінської теорії викладено в його книжці «Імперіалізм як вища стадія капіталізму» (1917).

Ленін постійно підкреслює і обгрунтовує історичну обумовленість появи імперіалізму, його закономірність, підкреслюючи, що капіталізм став імперіалізмом лише “... на визначеному, дуже високому ступені свого розвитку, коли деякі основні властивості капіталізму стали перетворюватися на свою протилежність, коли по всій лінії склалися і виявилися риси перехідної епохи від капіталізму до вищого суспільно-економічного устрою”.

Визначаючи історичне місце імперіалізму В.І. Ленін назвав його вищою і разом з тим останньою стадією капіталізму, на якій відбувається формування матеріальних передумов і суб'єктивних чинників переходу

За основну ознаку зміни стадій Ленін узяв перехід від вільної конкуренції у сфері виробництва та збуту до панування монополій, що спричинило відповідні якісні перетворення. Він простежує, як концентрація та централізація виробництва сприяють виникненню монополій, і зазначає, що конкуренція є одночасно чинником і на¬слідком цього процесу.

Досліджуючи форми монополістичних утворень у промисловос¬ті, Ленін розглядає причини і напрямки монополізації як реакцію на обмеженість ринків сировини, збуту, як боротьбу за сталі гаран¬товані прибутки, як засіб уникнення конкурентного протистояння. Тобто, суть монополії — це можливість контролю над виробницт¬вом та збутом.

Ленін доводить, що монополія не знищує конкуренції, а лише змі¬нює форми конкурентної боротьби, в результаті чого остання стає ще більш жорстокою.

Виникнення монополістичних об'єднань не обмежується ли¬ше сферою виробництва. Ці процеси притаманні також іншим сферам: як наслідок концентрації та централізації промислового капіталу монополізується банківський капітал, відбувається зро¬щування монополістичного промислового й монополістичного банківського капіталів з утворенням фінансового капіталу і фінан¬сової олігархії.