Розвиток економічних поглядів В.І.Леніна

План

Вступ………………………………………………………………………….2.

1.Розвиток економічних поглядів В.І.Леніна в ранніх працях……..4

2.Ленінське вчення про імперіалізм…………………………………….6

3.Розвиток економічних поглядів В.І.Леніна в післяреволюційних працях. Обґрунтування НЕПу……………………………………….12

Висновок…………………………………………………………………….17

Список використаної літератури…………………………………….18

Вступ

Ортодоксальне сприйняття теорії марксизму пов’язано з ім'ям В. І. Леніна, що вів запеклу боротьбу з будь-якими спробами крити¬чного переосмислення чи доповнення марксистської економічної та революційної доктрини. Догматизувавши та перетворивши економі¬чне вчення Маркса і Енгельса на партійну науку, він вульгаризував його, сприяв його протиставленню всім іншим напрямкам розвитку економічної думки.

З часом ставало все очевиднішим, що практичне використання марксистської теорії для обгрунтування революційної боротьби вичерпало свої можливості, оскільки час вносив суттєві зміни в суспільно-економічну ситуацію. Новий етап розвитку капіталіс¬тичного суспільства демонстрував його гнучкість і широкі можли¬вості адекватної реакції на потреби демократизації економічного устрою.

Марксизм в Росії почав розповсюджуватися в кінці дев'ятнадцятого сторіччя, завдяки активній діяльності групи Г.В. Плеханова, видного теоретика марксизму, мабуть, найгрунтовнішого серед російських марксистів. Особливість марксистської теорії суспільства полягає у визначенні економічних закономірностей базисними для розвитку суспільства в цілому. Марксизм не можна розглядати як чисто економічну теорію, хоча саме вона складає основу марксизму. Своєрідність марксизму полягає у тому, що це цілісна концепція суспільного розвитку, що включає економічну теорію, філософію і політичну концепцію. Ця особливість відрізняє і всі економічні роботи В.И. Леніна, де не тільки досліджується економічний стан суспільного життя в якийсь певний момент, простежуються його тенденції, а дається історичний аналіз і оцінка всіх соціальних і політичних процесів супутніх тим або іншим економічним реаліям. Непорушною для Леніна залишається марксистська теза про первинність економіки по відношенню до політики, хоча прослідивши еволюцію його економічних поглядів, ми переконуємося, що він тримався не завжди послідовно. Особливо напередодні революцій 1917 року, коли на противагу ідеям Маркса і Енгельса про те, що соціалістична революція може і повинна перемогти спочатку в найрозвиненіших економічних країнах, таких як Німеччина, Франція, США і інші, внаслідок того, що комунізм як вища в порівнянні з капіталізмом стадія суспільного розвитку повинен бути економічно підготовлений в надрах капіталістичного суспільства, заснованого на приватній власності; він висунув ідею можливості перемоги соціалізму в одній окремо взятій країні, що є “слабкою ланкою в ланцюзі імперіалізму”. Такою країною, на його думку, була Росія. Саме ця позиція Леніна стала причиною його теоретичного розмежування з Г.В. Плехановим і іншими послідовними марксистами.

У Росії 90-х pp., країні, де капіталістичні відносини тільки заро¬джувались і ще не проникли в усі сфери суспільного життя, сприй¬няття марксистського вчення, особливо політичного його аспекту, було досить високим. Однак це не означало, що не розвивались інші напрямки економічної думки, які точніше відображали проблеми капіталістичного суспільства. Тому пристосування марксизму до потреб революційної боротьби, його використання як теоретичного обгрунтування необхідності соціальної революції здійснювалося за умов безкомпромісної теоретичної боротьби,

Наприкінці XIX ст. в поле зору економічної теорії потрапляє проблема забезпечення суспільно-економічної рівноваги. Головним стає питання про засоби забезпечення економічної стабільності, мі¬сце держави (допустимі межі її втручання) та ринкових відносин в цьому процесі.