Довгі хвилі в економіці і теорії, що пояснюють їхнє існування
Наявність тих або інших рис «малого пассіонарного циклу» можна відзначити в багатьох теоріях, перерахованих вище в табл. 3. На-приклад, Й. Шумпетер вважає одним з основних факторів існу-вання «довгих хвиль Кондратьєва» розподіл підприємців на «лі-дерів» і «сіру масу».
2) До питання про інновації:
Багатьма відзначена поява великого числа інновацій (великих від-криттів і технічних винаходів) і їхнє активне впровадження в життя в періоди підйому великого економічного циклу. Зрозумі-ло, що активність підприємців, а отже, і їхнє відношення до тех-нічних новинок і готовність вкладати в них гроші повинні бути зв'язані з рівнем «пассіонарної напруги» суспільства. Так само, великі відкриття і винаходи відбуваються і «проштовхуються», як правило, активними і діяльними людьми, тобто також пассіонарі-ями .3) Очевидне питання - а чому, власне, «малий пассионарный цикл» синфазен у різних народів - французів, англійців, германців? Справа в тім, що крім етносів, існує таксономічеська одиниця більш високого порядку, етнічний світ - суперетнос (цілісності такого типу називають також «цивілізаціями», «світами» або «культурами»). Усі європейські і народи, що відбулися від них, (наприклад, «янкі», австралійці й інші) належать до одного супе-ретносу, що до XVI століття мало самоназву «християнський світ», а з XVII століття до наших днів - «цивілізований світ». Усі ці народи «сформовані» одним «пассіонарним поштовхом», і си-нфазность ритму розвитку Англії, Франції, Німеччини й інших західноєвропейських держав цілком природна.
Варто звернути увагу, що при створенні теорії довгих хвиль Конд-ратьєв і його послідовники оперували тільки з даними з розвитих капіталістичних країн, тобто країн, що належать до «цивілізова-ного світу». Таким чином, цикли Кондратьєв, швидше за все, від-повідають коливанням «пассіонарної напруги» західноєвропейсь-кої суперетнічної системи.
Якщо ж розглянути економічний розвиток, наприклад, Росії (інша суперетнічна система) за XVIII - XX вв., то усіма без винятку до-слідниками відзначалося, що воно зовсім не укладається в цикли Кондратьєв. Наприклад, «кондратьєвський» спад з 1870-1875 по 1890-1896 роки приходиться на досить швидкий російський еко-номічний підйом, у царювання Олександра III, а під час Великої депресії 30-х років XX століття темпи економічного розвитку Ро-сії були найвищими за всю її новітню історію.
Суть пропонованої гіпотези, що пояснює існування «довгих хвиль Кондратьєв» у розвитку капіталістичної економіки, полягає в тім, що довгострокові коливання економічної кон'юнктури (довгі хвилі Кондратьєв) зв'язані з коливаннями рівня «пассіонарної напруги» західноєвропейської суперетнічної системи (у котору входять також США і деякі інші неєвропейські країни). Відносно високий рівень «пассіонарної напруги» відповідає високої активності етносів, що утворять суперетнос, що виражається в підйомі економіки, більш швидкому науково-технічному прогресі і значному підвищенні тем-пу суспільно-політичного життя (у тому числі і кількості соціальних потрясінь: воєн і революцій). У періоди низького «пассіонарної на-пруги» має місце зворотна картина.
Характеристика довгих хвиль економічного розвитку
Довгострокові циклічні коливання в економіці були виявлені вченими-економістами ще у другій половині XIX ст. Англійський економіст У. С. Джевонс у 1879 р. опублікував статистичний ана¬ліз, в якому була обгрунтована наявність поряд із середніми та коротко-строковими циклами довготривалих коливань ділової ак¬тивності. Про існування довготривалих циклів писали в своїх робо¬тах М. І. Туган-Барановський, К. Каутський, В. Парето та ін. Ство¬рення нау-кової теорії довгих хвиль пов'язане з ім'ям російського вченого М. Д. Кондратьєва, який на початку 20-х років XX ст. опуб¬лікував ряд важливих теоретичних досліджень з цієї проблеми. Тео¬рія довгих хвиль Кондратьєва, що ввійшла у світову економічну літературу як видатне відкриття XX ст., суттєво вплинула на по¬дальший розвиток цього напряму теоретичної думки, хоч доля її автора, репресованого у 1931 р., була трагічною.
У наступні роки теорія довгих хвиль отримала своє продовжен¬ня в роботах таких видатних учених, як Й. Шумпетер, С. Кузнець, К. Кларк, П. Самуельсон, П. Боккаро, Л. Фонтвейєн, Т. Кубинський та ін.
Найважливішою в теорії довгих хвиль є проблема наукового обгру-нтування їхньої матеріальної основи. Думка вчених з цього питання неоднозначна. Деякі з них виходять з того, що довготри¬валі цикли відбуваються під впливом зовнішніх факторів розвитку.
У. С. Джевонс, наприклад, пов'язував формування довготри-валих циклів і економічних криз з періодичністю зміни плям на Со-нці та їхнім впливом на сільськогосподарське виробництво, а вже через це — на чергування фаз у підприємницькій діяльності.