Довгі хвилі в економіці і теорії, що пояснюють їхнє існування
2) Перебравши безліч гіпотез, що пояснюють подібне положення справ, Л. Н. Гумилев прийшов до наступних висновків. Очевидно, що людина існує за рахунок хімічної енергії, засвоюваної їм з їжею з навколишнього середовища. Тоді людей по «енергетичних характеристиках» можна розділити на 3 категорії: гармонічного типу (переважна більшість людей), енергоізбиточного типу (пас-сіонарії), енергодефіцитного типу (субпассіонарії) (у порівнянні з біологічною нормою споживання енергії). Тепер уже можна вва-жати встановленим, що рівень засвоєння біохімічної енергії з на-вколишнього середовища є спадкоємною ознакою. Фактором роз-витку етносу є пассионарии. (Слід зазначити й існування гіпотези, відповідно до якої пасіонарність (здатність до цілеспрямованого наднапруження) обумовлена не підвищеним поглинанням біохі-мічної енергії з навколишнього середовища, а при рівному погли-нанні видачею більшої частини цієї енергії у виді цілеспрямованої роботи. Але це з погляду задачі, що стоїть, не важливо. Існування людей, здатних до тривалого цілеспрямованого наднапруження, так само як і те, що такою здатністю володіє відносно мале число людей - факти встановлені і не підмети переглядові. Багато фак-тів, накопичені за довгу історію людства, не можна пояснити ін-акше, як тим, що дана ознака є спадкоємним і рецессивным).3) Будь-яке відхилення засвоєння біохімічної енергії від норми зни-жує життєздатність. Субпассіонарії нежиттєздатні, тому що їхня енергетика нижче біологічної норми, а пассіонарії гинуть, навпа-ки, унаслідок надмірної активності. Природний добір повинний привести до того, що в популяції залишаться ТІЛЬКИ гармонічні люди. Такі популяції (етноси) нездатні до розвитку, і саме їх яв-ляють собою народи типу папуасів або австралійських аборигенів.
4) Для історії важливе співвідношення людей трьох зазначених ти-пів, тому що це співвідношення визначає картину поводження всього етносу в цілому. У першу чергу важливе відношення числа пассіонаріїв до загального числа людей. Це відношення може бу-ти досить точно оцінене з даних історичної науки, хоча методика такої оцінки далеко не проста, і, наприклад, видиме для історії ве-лика кількість «великих справ» може відповідати і підйомові рів-ня «пассіонарного напруги», і його спадові.
5) З історичних даних видно, що час від часу в окремих регіонах планети відбувається швидке і різке збільшення числа пассінаріїв, що може бути пояснено тільки масовими мікромутаціями під дією яких-небудь зовнішніх факторів (ці фактори відомі, ми їхній не розглядаємо). Це виявляється в активізації народів, що населяють даний регіон, що виражається у війнах, утворенні великих дер-жав, і т.д., і т.п.. Потім унаслідок природного добору число пассі-онаріїв зменшується, і зрештою вони зникають з популяції зовсім. В історії це виявляється в основному як руйнування великих дер-жав і завоювання їхніми сусідами, у загальному регресі, а також багато в чому іншому. Часто буває зіткнення двох або більш різ-них пассіонарних популяцій, що виникли від різних мікромутацій («пассіонарних поштовхів»), що створює неповторні історичні колізії.
6) Від мікромутації до повного зникнення пассіонаріїв з популяції проходить 1200 - 1500 років, що складає повний цикл етногенезу (тому граничний термін життя структур імперського типу складає приблизно 1200 років).
7) І найважливіше з погляду задачі, що коштує: крім великого циклу довжиною порядку 1500 років, відносна чисельність пассіонаріїв піддається коливанням з «довжиною хвилі» від 50 до 100 років. Це порозумівається тим, що відповідальний за цю ознаку ген, очевидно, рецессивен (тобто виявляється у виді відповідної озна-ки далеко не в кожного носія). Тому після, наприклад, важкої вій-ни, при якій пассіонарії гинуть у першу чергу, їхня чисельність помітно скорочується, і поступово потім відновлюється за раху-нок потомства схованих носіїв цього гена, у якому ознака виявля-ється в явній формі. Через 2-3 покоління внаслідок цього актив-ність і агресивність етносу знову зростає, знову відбуваються вій-ни і соціальні потрясіння, і «малий пассіонарний цикл» знову по-вторюється.
Тим, кому ця теорія в такому грубому і примітивному викладі не вселяє особливої довіри, рекомендується прочитати оригінальні роботи Л. Н. Гумилева, у першу чергу [3]. Альтернативної теорії, що пояснює настільки ж правдоподібно весь хід історичного процесу, у даний час немає.
Авторська гіпотеза про природу «довгих хвиль
Кондратьєва».
1) Примітно, що механізм, приблизно подібний «малому пассіонар-ному у своїй теорії військових циклів. У його інтерпретації він виглядав приблизно так: економічний підйом - загострення кон-куренції і протиріч - війни - розруха, економічний спад, віднов-лення - економічний підйом - нове загострення боротьби - нові покоління вже забули про жахи воєн, і знову влаштовують нові війни - спад, розруха - ... і так далі. Однак автор не був знаком з пассіонарною теорією етногенезу, і від цієї його побудови вигля-дали наївно і значною мірою «висіли в повітрі» . Теорія етногене-зу саме з'явилася відсутн ланкою в його гіпотезі. Підйоми великих економічних циклів тоді відповідають високому числу пассіонарі-їв, спади - низькому.