Відносини власності: іх типи і форми, інформація як форма власності.
Залежно від того, наймають чи не наймають асоційо¬вані власники робочу силу, займаються чи не займаються продуктивною працею, колективна власність виступає у двох основних формах: колективна трудова та колективна капіталістична. Так, у США та деяких інших країнах існує чимало підприємств, викуплених трудовими колективами, власність яких належить до трудової колективної. До цієї форми власності належить власність кооперативна, спо¬живчих товариств та ін.
Водночас окремі форми колективної капіталістичної власності, наприклад відкриті акціонерні товариства, ма¬ють деякі риси колективної трудової власності. Зокрема, у таких товариствах частина висококваліфікованих найма¬них працівників перетворюється на співвласників, які придбали певну кількість акцій і привласнюють на них до 10% заробітної плати.
Право колективної власності, згідно з чинним законо¬давством, виникає на підставі:
а) добровільного об'єднання майна громадян і юри¬дичних осіб для створення кооперативів, акціонерних та інших господарських товариств і об'єднань;
б) перетворення державних підприємств на акціонерні та інші товариства;
в) передання державних підприємств в оренду;
г) надання державних субсидій;
ґ) пожертвувань організацій, громадян та інших ци¬вільно-правових угод.
У сільському господарстві у колективну власність мо¬жуть бути передані землі колгоспів, радгоспів, сільськогос¬подарських кооперативів, сільськогосподарських акціонер¬них товариств, землі садівницьких товариств та ін.
Суб'єктами права колективної власності, згідно з чин¬ним законодавством, є:
1) колективні підприємства (в тому числі сільськогос¬подарські);
2) господарські товариства;3) кооперативи;
4) споживчі товариства та їхні спілки;
5) орендні підприємства та організації орендарів;
6) товариства покупців;
7) спільні підприємства;
8) об'єднання недержавних підприємств, політичні партії, інші об'єднання громадян;
9) релігійні організації та спілки цих структур.
Залежно від форм колективної власності формуються різні види та різновиди підприємницької діяльності, фор¬ми управління тощо.
Державна власність — привласнення державою (як суб'єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших об'єктів власності у різних сферах суспільного відтворення.
Державна власність належить до колективних форм власності, оскільки її персоніфікатором в економічних си¬стемах є різний за чисельністю апарат державних чинов¬ників (як правило, вищих) та певною мірою інші верстви і прошарки населення.