Відносини власності: іх типи і форми, інформація як форма власності.

Виділення окремих типів економічної власності зумов¬лено тим, що у межах кожного з них існують окремі фор¬ми, види власності, які формуються в окремі види підприємств, що, у свою чергу, зумовлює різні види та форми підприємницької діяльності. Виходячи з цього, в Законі України «Про власність» приватна, колективна і державна власність некоректно названі не типами, а фор¬мами власності.Оскільки суспільна власність існувала тільки в пер¬віснообщинному суспільстві, а наддержавна лише фор¬мується, розглянемо приватний, колективний та держав¬ний типи власності та їх структуру.Приватна власність (як економічна категорія) — при¬власнення окремим індивідуумом, максимум однією сім'єю, матеріальних благ і послуг та певна підсистема відносин між суб'єктами цього типу власності у різних сферах суспільного відтворення.Об'єктами цього типу власності в Україні є:

а) індивідуальні підприємства, засновані на особистій власності фізичної особи та виключно її праці;

б) приватні капіталістичні підприємства, засновані на власності окремого громадянина, який експлуатує найма¬них працівників;

в) підприємства, засновані на власності окремих іно¬земних громадян;

г) сімейні підприємства, засновані на власності та праці громадян — членів однієї сім'ї, які проживають ра¬зом;ґ) селянські (фермерські) господарства, засновані на власності та праці членів однієї сім'ї;

д) селянські (фермерські) господарства, засновані на експлуатації найманих працівників. Проміжною між двома останніми формами власності є селянські (фермерські) господарства, де використовують працю членів сім'ї та найманих працівників, праці яких внаслідок їх незначної кількості недостатньо, щоб звільнити від неї членів сім'ї;

е) майно громадян, у тому числі тих, хто займається підприємницькою діяльністю без наявності юридичної особи. До нього належать житлові будинки, квартири, са¬дові будинки, дачі, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки та насадження на них, засоби виробництва, виго¬товлена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, інші цінні папери, майно виробничого призначення, відкриття, винаходи, промислові зразки, твори науки, літератури, мистецтва, предмети особистого користування та домашнього господарства, майно споживчого призна¬чення.

Частина цього майна може перетворитися на капітал, тобто засіб експлуатації, привласнення чужої праці. Таку роль, зокрема, можуть виконувати житлові будинки, квар¬тири у разі встановлення надмірно високої плати за зда¬вання їх в оренду; вироблена продукція у разі продажу її за непомірно високими цінами та ін. За цих умов названі об'єкти стають об'єктами приватної капіталістичної влас¬ності, інші залишаються об'єктами приватної трудової власності.

Якщо об'єктом приватної власності є приватні капіта¬лістичні підприємства, то між їх власниками і найманими працівниками виникає певна сукупність відносин еко¬номічної власності, що розкривається передусім в якісно¬му аспекті власності.

Внаслідок цього слід розмежовувати право приватної трудової власності та право приватної капіталістичної (не¬трудової) власності. Право приватної трудової власності виникає від участі в суспільному виробництві, індивіду¬альної праці, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування та в інших випадках. Право при¬ватної капіталістичної власності виникає на підставі ве¬дення підприємницької діяльності на підприємствах, де експлуатується наймана робоча сила, наявне використан¬ня майна з метою наживи тощо.

Виходячи з цього, суб'єктами права приватної влас¬ності (у даному разі трудової та нетрудової) можуть бути не просто громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як це стверджується у чинному законо¬давстві, а дрібні товаровиробники, капіталісти-власники, менеджери, фермери, наймані працівники (останні лише суб'єктами трудової власності), орендарі та інші особи.

Колективна власність (як економічна категорія) — при¬власнення асоційованими власниками результатів колек¬тивної праці, матеріальних благ і послуг та певна підсис¬тема відносин між суб'єктами цього типу власності у всіх сферах суспільного відтворення,

Асоційованими власниками можуть бути трудовий ко¬лектив, об'єднання капіталістів, члени кооперативу, спо¬живчих товариств та спілок, господарські товариства (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відпо¬відальністю, повні товариства, командитні товариства), товариства покупців, організації орендарів, власники спільних підприємств, а також об'єднання недержавних підприємств (корпорації, консорціуми, концерни та ін.).