Місце та роль людини в ринковій економіці

Принциповими змінами в сучасній американській економічній мо¬делі стає орієнтація на гнучке, диверсифіковане дрібносерійне вироб¬ництво, його здатність адаптуватись до потреб економіки і населення, що швидко змінюються. Принципова риса стану американської еконо¬міки — підвищення рівня її наукомісткості, розвиток масштабної ін¬формаційної інфраструктури, підвищення ролі та масштабів сфери по¬слуг, розвиток людського капіталу. В першу чергу мова йде про науку і наукове обслуговування, освіту, охорону здоров'я, різнобічні професій¬ні послуги, зв'язок, інформаційне обслуговування і т.д. Саме ці галузі вносять головний вклад у розвиток людського фактору, про особливе значення якого в сучасній економіці свідчать численні дослідження і їх результати. Глибокі структурні перетворення саме у сфері розвитку лю¬дини дозволяють ставити питання про нові пріоритети політики цієї держави. Принциповим є підвищення пріоритетності в її соціальному бюджеті інвестиційних вкладів у людський капітал. Головним соціаль¬но-економічним пріоритетом стає розвиток вищої освіти, переорієнта¬ція допомоги різним верствам населення виплат на стимулювання їх трудової активності. У 1990 р. сумарні витрати на освіту, охорону здоро¬в'я і соціальне забезпечення у США перевищували виробничі капіта¬ловкладення більше ніж у три рази.

Тенденція до зростання інвестицій в людину є характерною для бага¬тьох країн світу. За даними Світового банку, майже 2/3 світового багатства зосереджено у людському капіталі, велику частину якого ста мовлять знання та інтелектуальні спроможності працівників витриму¬вати зміни нової економіки, знань. Держави-світові лідери усві¬домили необхідність створення основи свого майбутнього. Основним об'єктом національних інтересів ними чітко визначена Людина як го¬ловна продуктивна суспільна сила. Людина як особистість, носій інте¬лекту, творець і громадянин, людина економічна, її реальна поведінка, а не абстрактні формально-аксиматичні виміри стали основою науко¬вих, економічних, соціальних, дослідницьких і політичних програм розвитку. Якість людської особистості сьогодні — головна і вища мета в системах національних інтересів розвинених країн.

Таким чином, людський інтелектуальний капітал стає інтелекту¬альним потенціалом, застосованим в процесі економічного розвитку. В сучасних умовах наджорсткої конкурентної боротьби тільки він забез¬печує конкурентоспроможність і підприємствам, і суспільству. Але та¬кий новий капітал, як і будь-який нематеріальний «живий» об'єкт має свої особливості (адже його носієм є людина — виший вид природи).

Його економічна поведінка вкрай важко піддається визначенню, роз¬робці, передбаченням. Цей новий капітал привносить у ринкові проце¬си нові властивості ринків: масові ринки диверсифікуються.

Також загальновідомо, що нова економіка змінює модель праці, яка більш схильна до стрімкого зростання нових спеціальностей і кваліфі¬каційних вимог. Зростання спеціалізації і швидке коригування кваліфі¬каційних вимог знижують взаємозамінність працівників, більш індиві¬дуалізують процес праці, суттєво змінюють процес впливу трудового колективу на поведінку його членів. Все частіше можна зустріти публі¬кації про модель «домашнього офісу», про управління віртуальним персоналом. Все це свідчить про появу нових тенденцій на ринку праці, зміну характеру відносин, а отже і економічної поведінки його суб'єк¬тів.Додатковим аргументом щодо зміни ролі людини на ринку (не тільки виробника, споживача також) свідчить наступ масової кастомізації виробництва. Кастомізоване виробництво — це не просто подаль¬ше суттєве розширення розмаїтості товарів, це ринок з товарною роз¬маїтістю, що безпосередньо керується споживачем. Ще в І970-ті р. Е. Тоффлер предвіщав наступ масової кастомізації. Цей пов'язаний з інтенсифікацією бізнесу процес масштабного впровадження ІТ- технологій, створює умови для переходу промисловості на роботу за замов¬леннями споживачів, що, в свою чергу, тягне за собою втрату товарної сутності значної маси продукції нового виробництва. Цей процес обу¬мовлює зростання товарності інформації (знань і об'єктів інтелектуаль¬ної власності). В результаті ринок товарів і послуг начебто «відривається “ від сфери їх виробництва. Такі тенденції, зрозуміло, ведуть до зміни ролі людини в економічному процесі. Очевидно систематична недооцінка нематеріальних активів підприємств і фізичних осіб в на¬шій державі стає причиною великих втрат. На жаль, глибокої аналітики з цих питань не вистачає: рідко можна зустріти вітчизняні публікації на цю тему, майже відсутня відповідна статистика.

З усього вищезазначеного можна зробити висновок, що нові техно¬логії породжують економіку, яка радикально змінює усі без винятку ас¬пекти життя, в першу чергу змінює поведінку людини. Темпи цих змін настільки високі, що значна їх частина просто не встигає бути осмисле¬ною і сформульованою у вигляді наукових теорій. Відомий футуролог Е. Тоффлер в своїй знаменитій роботі теж висловлював думку про те, що масштаби технологічного просування людства вперед, його значен¬ня для майбутнього самої еволюції потребують управління.

У цьому зв'язку доречно зауважити про необхідність, досліджуючи економічну поведінку людини, враховувати особливості розвитку рин¬кової економіки. Адже серед факторів (негативних і позитивних), що обумовлюють формування властивостей цього процесу, панує еконо¬мічний, і тому є суттєвим. Всім відомо, що ринкова економіка має пе¬реваги над іншими способами виробництва. Ринок сприяє більш ефек¬тивному використанню ресурсів, викликає необхідність гнучко реагувати і швидко адаптуватись до змін умов виробництва, створює умови для оптимального використання НТП при створенні нових товарів, впровадженні нових технологій, методів організації та управління виробництвом, забезпечує свободу вибору та дій споживачів і виробників, націлює і спрямовує виробників на задоволення потреб та підвищення якості товарів та послуг.