Макрорегулювання економіки України

Процес становлення банківської системи в Україні складний і суперечливий. Три найбільші банки, які успадкувала Україна від радянського минулого, значною мірою монополізували банківську діяльність в державі. Насиченість банківськими установами в країні вкрай невисока.

Основним знаряддям монетарної політики в більшості країн є операції на відкритому ринку. В Україні цей інструмент нині застосовується досить слабо. Це можна пояснити тим, що люди не мають довіри до державних цінних паперів.

Можемо наголосити, що аналіз монетарної політики дає підстави твердити, що поки що цей інструмент мало застосовується в системі макроекономічного регулювання.

На нашу думку, з метою удосконалення монетарної політики в Україні 1999 р. і наступних роках було б доцільно:

1) відновити довіру до монетарної політики;

2) збільшити насиченість банківських установ;

3) чітко відокремити систему завдань НБУ від завдань інших банків;

4) здійснювати розумний контроль за грошовою системою НБУ;

5) закріпити у законодавчому порядку фактичну незалежність НБУ, забезпечити економічну самостійність банків;

6) необхідно зменшити норми обов’язкового резервування.

ВИСНОВКИ

1. Сучасна національна економіка України - це економіка перехідного періоду. Україна здійснює перехід до ринкової економіки.

У товарній формі господарства узгодження господарської діяльності здійснюється у вигляді макроекономічного регулювання (координації). Макроекономічне регулювання - це складне, багатопланове поняття, - це механізм, за допомогою якого досягається збалансованість в економіці. Одне з основних макроекономічних завдань України є вибір моделі макроекономічної координації.

2. Розрізняють такі три ринкові підсистеми макроекономічного регулювання: ринкову, підсистему регулювання з боку фірм, державне регулювання. Ринкова підсистема механізму макрорегулювання координує господарську діяльність стихійно через систему цін та конкуренції. Держава поліпшує функціонування ринкової системи шляхом: створення незалежного правового і суспільного середовища, і поглиблення конкуренції. У перехідний період держава повинна координувати економічні процеси на макрорівні, підтримувати оптимальні пропорції суспільного виробництва та безперервність процесу відтворення.

3. В сучасній макроекономіці відбувається гостра полеміка з приводу на скільки ефективним є державне втручання в економіку. Прихильники класичної моделі вважають, що державне регулювання є неефективним, прихильники нової кейнсіанської моделі - ефективним.

4. Командно-адміністративна економіка - це такий тип господарства, при якому основні проблеми економічної організації розв’язують державні органи. В основі макрокоординації - директивне планування.

Однією з причин глибокої кризи української економіки є небувала її розбалансованість. Яка і є однією з причин краху командної економіки.

5. Проведення фіскальної політики в Україні ускладнюється двоякою потребою: збільшення ВВП, зниження темпів інфляції. Аналіз цієї політики показав, що у 1991-1994 рр. фіскальна політика була стимулювальною, у 1995-1996 - стримувальною, у 1996-1999 рр. - стимулювальною.

6. Аналіз формування монетарної політики в Україні, дає підстави твердити, що протягом 1991-1994 - політика була стримувальною, 1995-1999 рр. - стримувальною.