Макрорегулювання економіки України

Фіскальна політика містить досить простий інструментарій свого впливу на господарське життя: податки і видатки. Саме шляхом зміни податків та видатків і забезпечується вплив на макроекономічні процеси.

Основне завдання політиків і економістів у сфері податкового законодавства полягає в тому, щоби так відрегулювати систему оподаткування, щоб вона не стримувала економічного зростання і не спотворювала пропорцій, встановлених між окремими секторами або галузями економіки в результаті дії ринкових сил.

Проведення фіскальної політики в Україні у перехідний період до ринку ускладнюється потребою одночасного збільшення обсягів виробництва і зниження темпів інфляції.

Аналіз формування фіскальної політики в Україні, насамперед почнемо із з’ясування того, якою вона була протягом років незалежності. Почнемо із податкових надходжень. Наприклад,

•частка ПДВ в 1992 р. становила 39,6 %, а в 1995 р. зменшилась до 21,9 %.

•частка акцизного збору в 1992 р. - 4,9 % , в 1995 р. - 2,0 %, в 1996р. - 2,4 %.

•частка прибуткового податку з громадян в структурі зведеного бюджету в 1992 р. становила 12,2 %, а в 1993 р. різко зменшилась до 5,8 % і трохи зросла у 1995 р. до рівня 7,7 %.

Ще нестабільнішою є видаткова частина зведеного бюджету України. Наприклад, видатки на народне господарство у 1992 р. становили 37,2 %, а в 1993 р. зменшилися до 24,3 %, у 1994 р. практично повернулися до рівня 1992 р., а в 1995 р. опустилися нижче рівня 10 %. Частка на соціальний захист населення становила у 1992 - 18,7 %, 1993 - 31,5 %, 1994 - безпрецедентне падіння до 11,2 % і невелике збільшення у 1995 р. до 13,7 %.

Аналіз показує, що у 1991 - 1994 рр. фіскальна політика в Україні, в основному, була стимулювальною, про що свідчать великі дефіцити державного бюджету. Зокрема, у 1992 р. дефіцит перевищував 10 % ВВП, опустившись до 8,9 % у 1994 р.

Таким чином, замість досягнення макроекономічної рівноваги фіскальна політика в Україні 1992-1994 рр. призвела до поглиблення кризових явищ у економіці, що засвідчує її необгрунтованість та потребу зміни концептуальних засад.

У 1995-1996рр. було кардинально реформовано бюджетну систему України. Можна визначити такі основні ознаки нової стримувальної фіскальної політики:

зменшення бюджетних видатків( до 6,0 % - 1996р.);

скорочення дефіциту державного бюджету(до 4,6% - 1996р.);

проведення децентралізації державних фінансів, внаслідок чого на рівні центру будуть вдаватись лише до тих витрат, які матимуть загальнодержавне значення;

скасування податку на доход та запровадження оподаткування прибутку;

зниження ставки прибуткового податку з фізичних осіб;

зменшення ставки на ПДВ;

підвищення податку на землю;

введення податку на майно фізичних і юридичних осіб.