Макрорегулювання економіки України

Таким чином, в результаті таких змін у фіскальній політиці вдалось різко зменшити темпи інфляції. В цілому можна констатувати, що стримувальна фіскальна політика забезпечила досягнення макроекономічної стабільності у монетарній сфері. Однак, ця фіскальна політика практично не використовується для досягнення інших цілей макроекономічного регулювання, зокрема, для зміни галузевої структури економіки.

Проаналізуємо державний бюджет за 1995-1999 рр. За вимогами МВФ, показник дефіциту бюджету у 1997 р. мав становити 4,8 % ВВП. Саме такий рівень дефіциту означав би затвердження в Україні тенденції до його поступового скорочення: у 1995 р. дефіцит бюджету становив 6,6 %, у 1996-4,9 %. Натомість у 1997 р. рівень реального державного бюджету сягнув 6,3 % ВВП. Згідно з первісним варіантом бюджету на 1998 рік, дефіцит зведеного бюджету мав складати 3,4 млрд гривень, або близько 3,3 % ВВП. Як можна побачити із запропонованих таблиць, (див. табл. 3, 4, додаток) приблизна оцінка зростання обсягу бюджетної заборгованості дорівнює 2,4 млрд гривень.Протягом 1995-1999 рр. відбулися зміни у структурі податкових надходжень. На графіку (див. додаток графік 1) показано динаміку основних джерел бюджетних надходжень за цей період. На жаль, у бюджеті за 1999 р., як і протягом останніх чотирьох років було зроблено дуже мало кроків у напрямку зменшення фіскального тиску, як це можна побачити із запропонованого графіка (див. додаток графік 2).

Про характер видаткової частини зведеного бюджету протягом 1995-1998 рр. можна судити з таблиці (див. табл. 5, додаток) в якій зазначено, що видатки перевищують податкові надходження.

Однак фіскальна політика, на нашу думку, потребує ще удосконалення. Було б доцільно:

1) надати їй оптимального, гнучкого і рівно напруженого характеру, не допускати довільного трактування, зробити її зрозумілою для всіх;

2) при зміні системи оподаткування брати до уваги специфічні завдання кожного етапу переходу економіки України до ринку і здійснення реформ;

3) при розробці системи оподаткування брати до уваги історичні та соціально-культурні традиції українського народу щодо певних видів податків;

4) провести перереєстрацію всіх законних та підзаконних актів, що регулюють податкове законодавство стосовно їх взаємовідповідності;

5) вважати необхідним елементом процесу розробки нових податків наукову експертизу проектів законодавчих актів; розробити чіткий механізм, щоб запобігти ігноруванню висновків експертизи щодо змін в оподаткуванні;

6) впорядкувати існуючі податки та скоротити їх кількість;

7) не вводити нові податки з метою ліквідації бюджетного дефіциту;

8) удосконалити єдину комп’ютерну мережу в Україні з метою збору даних про сукупний доход фізичних осіб;

9) поетапно зменшувати ставки акцизного збору;

10) реформувати систему пенсійного забезпечення,

11) удосконалити систему соціального захисту населення;

12) раціонально використовувати фінансові ресурси державного бюджету на утримання армії та воєнізованих формувань;

13) посилити економічні санкції та кримінальну відповідальність за нецільове використання державних коштів;

14) змінити напрямки інвестування державних коштів.