Міжнародно-правові акти по запобіганню забруднення моря

У вирішенні питання про розподіл обов'язків у покритті збитків, спричинених радіаційною аварією, яка відбулася в результаті дії нездоланної сили, також можливі декілька варіантів: обов'язки покриття збитків розподіляються між усіма учасниками Конвенції пропорційно дольовим внеском цих країн до бюджету Ради Європи; зобов'язання покладаються на державу місцезнаходження АЕС, якщо аварія відбулася до передачі відпрацьованого ядерного палива заводу регенерації, і на державу місцезнаходження заводу регенерації, якщо аварія відбулася після такої передачі, яка здійснюється на кордоні держави місцезнаходження заводу регенерації; покриття збитків здійснюється за рахунок спеціального страхового фонду, утвореного із сум, перерахованих державами-членами Конвенції пропорційно їх дольовим вкладам до бюджету Ради Європи на спеціальний рахунок в Міжнародному банку економічного співробітництва.

Заслуговує уваги також питання про обсяг “справедливої” компенсації за збитки, спричинені радіаційною аварією. Визначились два основних підходи до вирішення питання. За першим варіантом покриття збитків обмежується певною, наперед встановленою сумою, яка, проте, може бути підвищена (аж до повної компенсації), якщо виявиться, що збитки значно перевищуються цю суму. За другим - зобов'язана сторона (сторони) повинні компенсувати збитки, спричинені радіаційною аварією, в повному обсязі.*

Прийняття “Правил безаварійних перевезень відпрацьованого ядерного палива від атомних електростанцій - членів Ради Європи”, розробка та наступне прийняття документа про відповідальність за збитки, спричинені ядерною аварією при міжнародних перевезенням відпрацьованого ядерного палива від атомних електростанцій представляє собою важливий етап на шляху розвитку та реалізації важливої установки - створення комплексної програми, яка націлює на зближення та уніфікацію національних правових норм Європейських держав.

* Сперанская Л.В. Международно-правовая охрана окружающей среды. - М.: Наука, 1978; Международно-правовая ответственность государств за загрязнение Мирового океана. - М.: Наука, 1984.

* Молодців С.В. Правовой режим морских вод. - М.: Международные отношения, 1982, с.88-110.

* Zalk (Environmental Policy), p.162

* См: Ротрих и Вааринен. Структура защиты и экологической взаимосвязи. JLM, 1975, с.270.

* Ballenegger, p.75-77: Mann Lohn, p.777; M'Zonigle and Zacher (Pollution), p.81-83.

* Официальные отчеты, т.7, с.11, п.30.

* СМ.: UN Legislative Series, ST /LEG/JER.B/19, p.468; 1976, 15 ILM p.300.

* См: de Yturriaga (Regional Conventions), p.340-341.

* Текст Конвенции по защите Рейна от загрязнения химическими веществами см: 16 ILM 1977, р.265.

* См. также: Lammers (Couna'laf Europe), p.62; idem (Draft European Convention), p.168.

* См.: 2 aut samo (Preliminary rulings), p.30-32; Kamminga, p,69. п.27.

* Согласно ст.56. п.3, Конвенции ООН, права в отношении с Частью VI “Континентальный шельф”.

* Про ці концепції в контексті див.: Paradakis, p.124-144.

* См.: Zimagenis (Pollution), p.31, п.185.

* Подібну ж думку див.: Pharand (Buther), p.279.

* Див., наприклад: Zoldil (Zeneral Viqw), p.42-43; Utton (Protective Measures), p.623-625; Okidi, p.119-121.