Підхід до природи з точку зору нетрадиційних поглядів

Чужі думки можуть сильно впливати на людей, коли ці думки направлені від одного до другого, і навіть тоді, колинемає спеціального наміру. Або напрямок посланої думки відсутній.

Вібрації думок ще довго залишаються в астральній атмосфері після того, як була зроблена спроба послати думку. Астральна атмосфера насичена вібраціями думок, які належали людям багато років тому і до цього часу мають вплив на людей і ми всі притягаємо до себе вібрації думок, які відповідають по своїй природі тим, до яких ми звикли. Кожна людина має здібність навіювати силу і енергію тому оточенню, в якому вона є, один може навіяти силу, другий може погасити будь-яку радість, третій вселяє неспокій. Одні вносять з собою атмосферу здоров'я, у других, нібито здорових - хвороблива аура.

Деякі навіювання погані і небажані, інші, навпаки, корисні, і якщо приходять вчасно, то допомагають нам. Людина - це індивідуум, у неї власне мислення і власна воля. Вона повинна міцно триматись свідомості свого “я” і буде протистояти поганим навіюванням інших. Потрібно бути власним навіювачем: необхідно самим тренувати свої підсвідомі думки, впливати на них і не дозволяти чужому навіюванню втручатись в це. Поведінка людини відповідає думкам, що домінують у його мисленні, і ніщо так не сприяє успіху в житті, як наявність високого ідеалу. Все, що було створено в світі речей, зобов'язане своїм походенням силі мислення. Вища здібність самоконтролю є однією із досконалих якостей ідеальної людини.

Народна мудрість вчить.

Золоті яблука на срібній тарелі - це слова, сказані вчасно.

Не звертай уваги на кожне слово. Слова мудрих - немов оті леза в гирлизі й мов позабивані цвяхи.

Безглуздий пізнається в своєму багатослів'ї. Розумний стримує свої слова. Добре слово звеселяє людину, гниле - засмучує.

На Близькому Сході археологи проводили розкопки і під розвалинами знайшли чудову вазу, на якій один з царів того часу написав заповіт своєму синові. Ваза складалася з п'яти сторін, на ній було написано: “Що б ти не говорив, сину, кажи завжди правду і добре подумай, що ти говориш і кому ти говориш, щоб тобі не потрапити в неприємності”.

В одного чоловіка було троє друзів. Першого він дуже любив; другого любив, але недолюблював, третього ненавидів. Так склалося, що того чоловіка звинуватили в якихось провинах і готувалися його судити. Він згадав про своїх друзів і вирішив звернутися до них за допомогою. Прийшов до першого, якого дуже любив, розповів про свою біду і попросив допомогти. Але той відповів:”Я вже не друг тобі, йди від мене геть”. Другий друг сказав: “Я розумію тебе, я проведу тебе до судилища, але йди далі сам”. Третій друг, якого чоловік ненавидів, погодився захищати його на суді. Йдучи від третього друга, чоловік міркував, що сталося і хто його справжній друг, перед ким йому вибачатися і в чому каятися. Каятися в щирій любові до першого друга, якого дуже любив? Каятися в тому, що другого недолюблював чи в своїй ненависті до третього друга? А в народі говорять, що друг пізнається в біді.Жили двоє друзів. Трапилося так, що молодший, не подумавши, пустив про старшого погану чутку. Згодом він зрозумів, що накоїв, і прийшов до старшого друга просити пробачення. Той вислухав і сказав: “Я пробачаю тебе, але зроби для мене одну справу. Візьми це пір'я і пусти за вітром”. Молодший зробив це і, задоволений, повернувся. Але старший сказав йому:”А тепер, друже, йди й позбирай це пір'я”. Отже, слід думати, що говориш, бо сказане слово вже не повернеш назад. Словом можна й засмутити людину. Треба, перш ніж говориш, подумати, що з цього може вийти.

Мій батько вчив мене: “Сину мій, не завдавай людям кривди ні словом, ні ділом. Не порань людське серце нерозважливими словами. Пам'ятай, що слово нерозважливе й недобре - як той меч, що вбиває людину. Словом можна вбити людину. Від слів своїїх осуджений будеш і від слів своїх оправданий будеш. Будь швидким на слухання, але не поспішай сприймати кожне слово і не гнівайся”.

Культура сприйняття.

Людина пізнає зовнішній світ через свої відчуття. Багато хто думає, що ці відчуття роблять всю роботу сприйняття; тоді як насправді вони є лише провідниками вібрацій, які ідуть від зовнішнього світу, які потім і приносяться мисленню для ознайомлення з ними.

Сприймає розум, а не органи відчуттів. Тому розвиток сприйняття насправді дорівнює розвитку мислення.